Позначка: Чемпіони Київщини футбольної

Тридцять років тому відбувся найперший Чемпіонат області за часів Державної Незалежності України.

Перший за новітніх часів обласний чемпіонат зібрав дванадцять команд і завершився тріумфом миронівської «Ниви», яка виграла титульні матчі в іванківського «Будівельника».

Вищоліговий турнір складався з двох стадій. Спочатку дванадцять команд, розподілених на дві рівнозначні групи за територіальним принципом, визначили кандидатів у медалісти, а потім відбулися стикові матчі за перше та третє місця в загальному заліку.

«Нива» на груповій стадії взагалі не відчула конкуренції. Одиниця, що позначена в графі «поразки» – технічний збій, неуважність і тільки. Розгромивши ірпінців у рідних стінах з рахунком 3:0, миронівці порушили регламент, долучивши до матчу шостого польового гравця з лави запасних, — і були покарані технічною поразкою -:+.

Цікаво, що єдиний гол «Нива» пропустила від своїх дублерів з Карапишів. Але в титульному двобої з іванківцями хлопці з Миронівки виявилися близькими до провалу, злегковаживши суперником після беззаперечної домашньої перемоги, і буквально дивом утримали потрібний результат у завершальній тридцятихвилинці повторної зустрічі в Іванкові.

Володимир Коломієць зібрав у Миронівці насправді сильний колектив, доповнивши плеяду доморощених талантів (Оберемок, Симоненко, Кирпиков, Лагода, Ярошенко, Запара) вихованцями футболу Києва, Білої Церкви, Богуслава, Канева, Нікополя, Лубнів і Дніпродзержинська. Двоє з тієї команди – Кирпиков і Нестеровський, погравши й на професійному рівні, перебралися за кордон, де також спробували сили в аматорських турнірах – у Великій Британії та Німеччині відповідно. Майже всі з «Ниви» зразка 1992 року змагалися після цього і в національних турнірах професіоналів, однак у вищій лізі чемпіонату країни – лише двоє: Сергій Кальян зіграв 38 календарних матчів у шепетівському «Темпі», сімферопольській «Таврії» та маріупольському «Іллічівці» , Юрій Ластівка – п’ять зустрічей за «Кремінь».

Оптимальний варіант чемпіонської дружини мав такий вигляд: Оберемок – Лагода, Нестеровський (Ярошенко), Щибря, Отльотов – Старков (Гура), Ластівка,  Симоненко, Шачко (Запара), Терновий – Кирпиков (Варжиленко).

Чемпіони Київської області-1992: воротарі – Леонід Оберемок, Леонід Ткаченко, оборонці – Сергій Кальян, Валерій Кирпа, Юрій Лагода, Олег Лизогуб, Ігор Нестеровський, Олександр Отльотов, Олександр Щибря, Сергій Ярошенко, напівоборонці – Костянтин Варжиленко, Віктор Запара, Юрій Ластівка, Ігор Симоненко, Анатолій Старков, Руслан Терновий, Валентин Ус, Сергій Шачко, нападники –  Сергій Гура, Руслан Кирпиков, Сергій Якименко, тренер –  Володимир Коломієць.

Із історичної книжки Олеся та Валерія Валерків «Чемпіони Київщини футбольної».

Іменитий фастівський футболіст найчастіше сходив на турнірну вершину в обласному чемпіонаті столичного регіону.

Едуард Михайлюк став найуспішнішим з наших футболістів, хто встиг пограти на високому рівні як у союзні часи, так і за Незалежності України. Він спробував сили в змаганнях професіоналів, скуштував легіонерського хліба в Білорусі, а в рідному краї став аж семиразовим чемпіоном Київщини. Двічі Михайлюк-молодший здобував титул ще наприкінці старої епохи — 1986 та 1990 років і п’ять разів — упродовж останньої декади минулого сторіччя, шість разів — у рідному Фастові й одного разу — в Карапишах.

Сім чемпіонських титулів є абсолютним рекордом у футболі столичного регіону. Найближчими переслідувачами Едуарда, як засвідчує книжка «Чемпіони Київщини футбольної», є Володимир Верхов, Сергій Дорофеєв, Вадим Костяний та Сергій Панфілов, які по п’ять разів підкоряли турнірну вершину і не поспішають вішати бутси на цвях.

Сьогодні побачила світ однойменна книжка журналістів та літописців народної гри Олеся та Валерія Валерків.

Київщина футбольна нарешті дочекалася фундаментального літописного видання про команди та футболістів, які сходили на турнірну вершину в столичному регіоні за новітніх часів. Усі чемпіони області — від миронівської «Ниви» зразка 1992 року до бзівського «Авангарда» комплектації 2019 року — близько шести сотень гравців, які мають в активі титул найсильнішого на Київщині, та вісімнадцять команд, які підкорили турнірну вершину. Підсумкові показники, цифри та факти, імена та колективні звершення — усе, що стане в нагоді історикам і статистикам і всім, хто щиро залюблений в народну гру на Київщині.

Усі, хто бажає мати в особистій колекції насправді рідкісне ексклюзивне видання, можуть звернутися до авторів за контактними телефонами: 067-373-21-08, 096-357-55-47.