Позначка: Вадим Костяний

26-річний універсал став яскравим богатирем обласного кубкового фіналу.

Олег Чоботар забив у ворота «Сокола» переможний м’яч — і саме завдяки його влученню «Полісся» заволоділо Кубком Київщини. Саме лівого хавбека поліщуків проголосили найкращим гравцем особливо престижного турніру, що освячений безсмертним іменем легендарного футболіста й воїна Сергія Рожка.

Олег Чоботар увійшов у світ народної гри в українській столиці — тамтешній клуб «Відрадний» став першим для нього в офіційних змаганнях. Як аматор — дебютував у кіровоградській «Новій Поліції», як професіонал — у «Чайці» з Петропавлівської Борщагівки. Має неабиякі здобутки в студентському футболі.

Особлива сторінка турнірної біографії Чоботара — Київщина. Дебютував у вищоліговій «Зорі» з Владиславки, чемпіоном області став з «Нивою» (Бузова), а в «Поліссі» зі Ставків збагатився ще на дві медалі — бронзову та срібну. Загалом — п’ять влучень у 57 вищолігових зустрічах. А тепер у скарбниці популярного футболіста з’явився ще й Кубок Київщини. До повної нагородної картини залишився хіба що суперкубковий шлях…

Один з переможців обласного кубкового турніру 2023/2024 років увійшов до гурту найтитулованіших.

Сергій Панфілов із «Полісся» підняв над головою Кубок області в Кагарлику — і залишився в історії популярних змагань. Це четвертий кубковий тріумф заслуженого ветерана на швидкоплинному турнірному марші. До того Панфілов ставав переможцем у 2010, 2011 та 2018 роках.

А маяками для шукачів футбольної слави по-праву вважаються легендарні майстри народної гри з минувшини. Вадим Костяний вигравав обласний кубковий турнір аж п’ять разів за часів Незалежності України — він є рекордсменом новітніх часів. Абсолютний рекордсмен Кубка Київщини всіх часів — Віктор Тарасюк. Увінчаний славою капітан «Рефрижератора» сходив на кубкову вершину шість разів!

А став ним капітан мирівської «Дружби» Максим Куба.

Правий оборонець і ватажок одноосібного лідера Відкритого Чемпіонату Київщини зіграв свій ювілейний вищоліговий матч. Відтак у нинішньому сезоні футболістів, які виходили на регулярний марш не менше двохсот разів, є вже восьмеро. Що й засвідчує спеціальна таблиця, підготовлена фахівцями АФІСКО.

Список історичних показників у гонці снайперів на Кубку Київщини.

Шестеро стрільців забивали не менше десяти м’ячів у другому за рангом аматорському турнірі столичного регіону за новітніх часів. Історичний залік очолюють Євген Воробей та Олександр Петрук. Обидва легендарні футболісти були й кубковими тріумфаторами на Київщині.

Символічний клуб основних стрільців Київщини футбольної сформований з трьох яскравих снайперів.

Двоє з них беруть участь і в нинішньому регулярному циклі. Абсолютний рекордсмен Сергій Третяк уже відзначився в обласній Вищій лізі 136 голами. 129 влучень в активі Сергія Панфілова. Третій сотник, Олександр Петрук, який цього року на старт так і не вийшов, забив у Чемпіонаті Київщини 101 м’яч.

А хто наближається до символічних дверей Клубу «100»? Принаймні семеро безпосередніх учасників актуального календарного сезону мають 40 і більше чемпіонатних влучень. Уявити, що четвертим сотником обласного масштабу стане хтось інший, хто не входить до ситуативної таблиці конкурентів, насправді важко.

Принаймні четверо нинішніх учасників обласного чемпіонату можуть долучитися до літописного лідера.

Сергій Дорофеєв, історичний засновник символічного Клубу «300», чекає на поповнення гурту гвардійців. Одразу четверо футболістів спроможні зіграти трьохсотий вищоліговий матч у столичному регіоні вже наступного року. Мова про Сергія Панфілова, який має в активі 290 чемпіонатних зустрічей, Юрія Яковчука — 276, Олександра Пустовіта — 274 та Вадима Костяного — 272.

Нагадаю, що титулований вихованець баришівського футболу Дорофеєв свого часу провів 332 календарні зустрічі в обласних чемпіонатних перегонах. Його найближчі переслідувачі виступають у вищолігових клубах «Полісся», «Арсенал-Київ», «Сокіл» і СК «Гатне» відповідно.

Голкіпер арсенальської команди продовжує бити вікові рекорди на Київщині.

38-річний Юрій Яковчук очолив особливий турнірний реєстр учасників цьогорічного календарного циклу. Він проводить рекордний, уже шістнадцятий за ліком обласний чемпіонат. Шестиразовий золотий медаліст у різні часи захищав кольори білоцерківського та київського «Арсеналів», «Інтеграла» (Синява), «Грані» з Бузової, муніципальної команди Путрівки, пісківського «Рубіна», «Авангарда» (Бзів), бучанського «Меліоратора» та мирівської «Дружби».

П’ятнадцятий вищоліговий сезон у столичному регіоні проводить Вадим Костяний із «Гатного», чотирнадцятий — Сергій Панфілов із «Полісся» та Денис Сабатюк із «Білгорода». Назагал уже дванадцятеро безпосередніх учасників Відкритого Чемпіонату Київщини сезону 2022/2023 років можуть похвалитися тим, що мають в активі десять і більше турнірних циклів у Вищій обласній лізі.

Квінтет найсолідніших за віком чемпіонатних снайперів уже переступив 37-річний рубіж.

Артем Старгородський з іванківського «Штурму» веде перед у ситуативній номінації. Він забив м’яч на гостинах у «Гатного», маючи 40 років і 222 дні в особистому життєписі. Другим у цьому почесному реєстрі тримається інший колишній професіонал і колишній збірник України Олександр Романчук, який відзначився в регіональній міжусобиці з «Білгородом» у віці 37 років і 317 днів. І третім у списку найстарших стрільців іде Вадим Костяний, одноклубник Романчука з Гатного — 37 років і 85 днів.

До шістки найсолідніших обласних бомбардирів увійшли також Сергій Шевчук із «Штурму» — 37,84, Олексій Шульга з «Білгорода» — 37,42 та Сергій Панфілов із «Полісся» — 36,347.

Історики Київщини футбольної нагадують про літописних лідерів у стрілецьких перегонах.

Як відомо, троє вищолігових майстрів завершальних ударів уже досягли омріяного кількісного показника в ста забитих м’ячів. Історичний лідер, легендарний Сергій Третяк, відзначився в офіційних календарних зустрічах аж 131 раз. Інший Сергій, Панфілов, завдав 126 результативних ударів. Олександр Петрук забив у Вищій обласній лізі 101 м’яч. А хто поспішає до символічного Клубу «Сотник»?..

Принаймні четверо стрільців є реальними кандидатами на воістину почесне членство. Правда, усі вони вже ветерани — тож чи стачить їм сил і часу на виняткове сходження?.. І все-таки, виокремлюємо саме цей особливий квартет: Вадим Костяний — 87 влучень, Євген Воробей — 84, Сергій Зелді — 76 і Павло Дацюк — 75. Уболіваймо, друзі!

Аматорська дружина зі Шпитьків уже має десять стрілецьких десятників у літописному реєстрі.

Цьогорічного вищолігового сезону «Джуніорс» утримує другу ситуативну позицію за кількістю забитих м’ячів. Але близько половини командних результативних ударів завдали троє футболістів — Олександр Бондаренко, Сергій Шевчук і Нівальдо Родрігес, який влітку перебрався до професіоналів. Загальний реєстр цьогорічних снайперів утворили чотирнадцять гравців і лише четверо з них забили для шпитьківців свої перші м’ячі. «Джуніорс» Дмитра Димнича консервативний в аспектах ігрового складу — це справжня футбольна родина, яка хіба що зрідка запрошує новачків, але якщо й запрошує, то з особливим вибором. Один з цьогорічних дебютантів, іменитий Ігор Сікорський, зіграв сім календарних зустрічей і п’ять з них увінчав голами.

Історичний стрілецький реєстр особливо популярної пристоличної команди сформували 59 футболістів. Ніхто з них не забивав у шести чемпіонатах області, а в п’яти — лише Вадим Костяний, який уже перебрався до Першої ліги. Абсолютним рекордсменом є тепер уже професіонал Олександр Апанчук. Його показники — сімнадцять результативних ударів у 2019 році та 26 загалом — є своєрідним орієнтиром для послідовників. А група літописних лідерів у «Джуніорсі» така: Олександр Апанчук — 26 забитих м’ячів, Олександр Скороход — 21, Євген Колесник і Сергій Шевчук — по 20, Вадим Костяний та Богдан Рубльов — по 19, Андрій Байдачний — 17. Нагадаю, що найперший чемпіонатний гол провів для «Джуніорса» Колесник.

Минулої суботи легендарний мультичемпіон увійшов до трійки найзадіяніших учасників обласних вищолігових перегонів.

37-річний Юрій Яковчук, долучившись до календарного матчу на фастівському стадіоні «Машинобудівник», довів особистий турнірний реєстр до 261-го вищолігового поєдинку на Київщині. Завдяки цьому голкіпер «Дружби» випередив Олександра Пустовіта і Вадима Костяного, котрі також були заявлені на цьогорічний обласний чемпіонат, і став основним гвардійцем серед учасників регулярного циклу 2021 року.

А водночас Яковчук увійшов до чільної трійки літописних гвардійців і наблизився до другого в історичному реєстрі Сергія Панфілова на відстань, яку цілком можливо подолати вже наступного року, що й засвідчують актуальні показники лідерів усіх часів.

Легендарний стрілець є володарем унікального для Київщини футбольної рекорду.

Сергій Панфілов — один з найрезультативніших учасників обласного чемпіонату столичного регіону. Він найпершим став історичним стрілецьким сотником і з часом довів особистий сумарний показник до 126 забих м’ячів. Але зараз це другий літописний результат у Вищій обласній лізі.

А ще Панфілов установив унікальне досягнення за кількістю регулярних сезонів, упродовж яких він забивав не менше десяти м’ячів. Таких ударних циклів у славнозвісного вихованця баришівського футболу назагал аж дев’ять.

Найіменитіший опонент Сергія, його тезко Третяк, який саме цього року перевершив історичний сумарний рекорд Панфілова, має шість регулярних сезонів із десятьма та більше результативними ударами. І це другий показник у номінації. А третій — п’ять ударних циклів — належить Євгену Воробею.

А тим часом решта конкурентів істотно відстали. Олександр Петрук, наприклад, забивав не менше десяти м’ячів у чотирьох обласних чемпіонатах, а Павло Дацюк, Вадим Костяний та Олександр Шома — в трьох.

Близько шести сотень футболістів було задіяно в офіційних матчах під прапорами команд області.

Історичними лідерами залишаються й досі Вадим Костяний та Сергій Панфілов. Костяний, виступаючи свого часу за «Діназ», «Колос» і «Джуніорс», узяв участь в п’яти національних кубкових турнірах. А Панфілов, представляючи муніципальні команди Путрівки та Бучі і бзівський «Авангард», зіграв у Кубку країни серед аматорів аж 21 матч. Обидва показники варто вважати орієнтирами для сучасних учасників аматорських змагань України.

Двадцять зустрічей в аматорському Кубку країни провів Василь Коропецький, вісімнадцять — Іван Сомов, по сімнадцять — Роман Науменко та Павло Трасковський, шістнадцять — Анатолій Таран. А Коропецький, Таран, Іван Скляренко та Олексій Ремезовський брали участь у чотирьох національних кубкових перегонах кожний.

До сумарних показників увійшли літописи виступів обласних команд у Кубку країни з 1996 по 2021 рік включно — за період, коли особливо престижний турнір проводить Асоціація аматорського футболу України.

Анатолій Фурсенко долучився до тісного гурту головних гвардійців обласного чемпіонату.

Центральний оборонець «Колоса» зіграв ювілейний вищоліговий матч — двохсотий на чемпіонатному рівні. Відтак Анатолій Фурсенко став п’ятим учасником цьогорічних обласних регулярних змагань, які провели не менше двох сотень календарних зустрічей на Київщині. Очолюють цей актуальний список найзадіяніших Юрій Яковчук і Вадим Костяний, котрі мають в активі по 260 вищолігових матчів у Чемпіонаті Київщини. Олександр Пустовіт виходив на поле 257 разів, а Денис Сабатюк — 225.

Принагідно нагадаю, що найбільше зустрічей в обласних вищолігових перегонах зіграв Сергій Дорофеєв — 332, а найближчим до цього показника є Сергій Панфілов — 279 календарних поєдинків.

Легендарний капітан іменитого «Рефрижератора» найчастіше тріумфував у Кубку Київщини.

Віктор Тарасюк сходив на вершину другого за рангом обласного турніру аматорів аж шість разів. І щоразу — як гравець легендарного фастівського колективу. Найкращому захисникові в історії Київщини футбольної належить, як, до речі, й «Рефрижератору» в цілому, інше літописне досягнення: два кубкові хет-трики поспіль. «Рефрижератор» і Тарасюк у його складі ставали переможцями в 1973-1975 і 1979-1981 роках.

П’ятиразовим володарем Кубка Київщини ставав уже нинішнього сторіччя Вадим Костяний — найтитулованіший з-поміж цьогорічних учасників аматорських змагань області. А по чотири рази до реєстру кубкових переможців потрапляли славні футболісти з давніх часів — Анатолій Демченко з Бородянки, Валентин Нижник із Вишгорода, Ігор Симоненко з Миронівки.

На жаль, у літописі бракує достовірної індивідуальної статистики з 30-60 років минулого століття.