Позначка: Віктор Юрченко

Легендарний футболіст і тренер відійшов у кращі світи ще в розквіті сил.

Віктор Юрченко — Легенда Київщини футбольної. Яскравий гравець бородянських команд «Машинобудівник», «Гарт» і «Система-Борекс» 70-90-х років минулого століття. Володар Кубка України серед колективів фізкультури, неодноразовий чемпіон і кубковий тріумфатор області. Захисник, який був стрільцем найважливіших влучень у літописі бородянського футболу. Тренер, який виховав сотні залюблених у народну гру хлопчаків, дитячих і юнацьких чемпіонів і призерів обласного масштабу, наставник аматорської команди, що сходила на подіум обласної Першої ліги.

Пам’ять про Віктора Юрченка житиме доти, доки житимуть його друзі та вихованці. Київське об’єднання асоціацій футболу встановило традиційний приз «Лицар народної гри», який вручається капітанові чемпіонської дружини столичного регіону.

Бородянщина футбольна з особливою теплотою згадує виняткового футболіста і тренера.

Вікторові Аркадійовичу Юрченку могло виповнитися шістдесят років минулої середи. На превеликий жаль, його немає з нами вже півтора року. Немає фізично, але він у пам’яті всіх, кому небайдужа народна гра і хто щиро симпатизував цій рідкісно порядній людині, богатиреві турнірних баталій, «залізному» капітанові, творчому наставникові. Бородянка вже вдруге провела представницький турнір пам’яті Віктора Юрченка, Київське об’єднання асоціацій футболу встановило спеціальний приз, освячений його іменем, і щороку нагороджує ним капітана чемпіонської дружини в області.

Віктор Юрченко — легендарний універсал бородянських команд «Машинобудівник» і «Гарт», один з тренерів «Системи-Борекс» і студентської збірної країни, володар Кубка України серед аматорів і неодноразовий чемпіон і володар Кубка Київщини. Честь його пам’яті, Царство Небесне…

Знайшов свого першого володаря новий приз Київського об’єднання асоціацій футболу.

Дирекція КОАФ заснувала спеціальну відзнаку «Лицар народної гри». Вона освячена безсмертним іменем легендарного футболіста і тренера Віктора Юрченка. За підсумками кожного вищолігового сезону правдивим Лицарем народної гри, гідним футбольним нащадком яскравої Легенди, ставатиме капітан чемпіонської дружини.

Відкритий чемпіонат Київщини-2022/2023 минув за беззаперечної переваги «Дружби», а першим володарем призу імені Віктора Юрченка став ватажок мирівців Максим Куба. 31-річний захисник узяв участь у всіх календарних матчах і здійснив аж вісім асистів, виокремившись яскравою та самовідданою грою.

Київщина футбольна вшановує пам’ять авторитетного тренера та зіркового футболіста.

Київське об’єднання асоціацій футболу повідомило про заснування нового спеціального призу. Він отримав назву «Лицар народної гри», освячений безсмертним іменем Віктора Юрченка і вручатиметься за підсумками кожного регулярного сезону капітанові чемпіонської дружини Київщини.

Як правило, ватажок обласних чемпіонів це не просто стрижневий виконавець — він правдивий лідер, без якого взагалі неможливо уявити колектив. Якраз таким — істинним лицарем без страху та докору — був яскравий футболіст іменитих бородянських команд, аматорського «Машинобудівника» та професійної «Системи-Борекс», Віктор Юрченко. Неодноразовий чемпіон і кубковий тріумфатор області, володар Кубка України серед колективів фізкультури, оборонець з хистом стрільця, тренер і наставник юні. Віктор Аркадійович відійшов у Вічність рівно рік тому, однак пам’ять про нього житиме доти, доки його земляки гратимуть у футбол.

День світлої пам’яті Віктора Аркадійовича Юрченка.

Сьогодні Легенді Київщини футбольної мало виповнитися 59 років — він відійшов у Вічність на початку квітня, коли Бородянку визволили від окупантів.

Футболіст

Його батько був яскравим гравцем у рідних Бабинцях — звідси й витоки Вітіної любові до народної гри. Ще не маючи й шістнадцяти років, він уже виступав у змаганнях особливого рангу — республіканського, захищаючи кольори популярного на той час пісківського «Рубіна». Грав там, де був найпотрібнішим, — ігровий універсалізм Юрченку прищепили змалку: він і захищався самовіддано, і в атаці діяв гостро. Сімнадцятирічним став обласним чемпіоном у складі бородянського «Машинобудівника» — вперше. Назагал у нього три чемпіонські титули, ще двічі Віктор допомагав одноклубникам з Бородянки вигравати Кубок області. Зоряний час «Машинобудівника», правдивого гранда Київщини футбольної, припав на сумнозвісний 1986 рік — атомна трагедія Чорнобиля тісно переплелася з історичним тріумфом футбольної Бородянки. Юрченко не просто став переможцем республіканського кубкового турніру — його справжнім героєм передусім. 22-річний захисник, покликаний руйнувати наступальні спроби суперника, забив особливі м’ячі в обох фінальних зустрічах… Спортивна доля взагалі любила його, футбольного лицаря без страху і докору. Віктор увійшов до літопису народної гри як автор переможного голу бородянців у турнірному матчі з юніорами «Динамо», ворота яких захищав уславлений Олександр Шовковський. А ще — як один з небагатьох оборонців, які відзначилися хет-триком у Першості України.

Тренер

Ази нового фаху він вивчав під опікою легендарного Віктора Жиліна. Хто мав бажання стати тренером — Учителя кращого годі й шукати. До жилінської чіткості та цілеспрямованості початкуючий фахівець додав особливу теплоту людських взаємин з вихованцями. Футбол віддячив Юрченкові за надійність і любов яскравими результатами. Сотні його безпосередніх учнів пішли в широкий світ народної гри насамперед порядними людьми. Обов’язковими, небайдужими, залюбленими у футбол. Юрченко виховав ентузіастів і чемпіонів, під його проводом зійшли на турнірні вершини переможці та призери «Шкіряного м’яча», чемпіонатів юнаків, учасники національних юнацьких перегонів, а головна команда району — муніципальна аматорська — фінішувала другою в обласній Першій лізі, що стало найвищим ігровим і турнірним досягненням бородянського футболу в новому тисячолітті. Віктор Аркадійович має цілковите право пишатися фаховими здобутками як член тренерського штабу професійної «Системи-Борекс», участю в офіційних змаганнях Всесвітньої Універсіади. І все-таки  найвагомішим результатом його фахової діяльності варто вважати щасливий факт: обидва сини Віктора Аркадійовича вибрали футбол як улюблену справу та життєвий фах.

Батько

Усі його помисли стосувалися родини. Разом з люблячою дружиною Наталією вони виростили і виховали синів Михайла та Дмитра. Первісток народився в той день, коли «Машинобудівник» у Запоріжжі переграв найпершого суперника на тріумфальному шляху до Кубка України. Тепер обидва його сини-соколи продовжують життєву справу батька — виховують юнь футбольну. Юрченки-молодші домоглися того, що пропустив з огляду на вік Юрченко-старший: вони відбулись як футболісти-професіонали. Зі своїми здобутками, зі своїми нагородами. А тепер іще — й зі своїми учнями. Сьогодні, у цей особливий день, вони згадуватимуть щасливі родинні миттєвості, знаючи, що з Вічності за ними спостерігатиме найдорожча людина. Батько. Чемпіон. Учитель і наставник. Наша немеркнуча Легенда…

Сьогодні заслужені нагороди вручено призерам обласної першості.

ФК «Бородянка» зійшов на подіум обласного рангу після 12-річної перерви. В обох випадках — і 2008, і 2020 років — успішну представницьку команду підготував один з найавторитетніших тренерів області Віктор Юрченко. І тоді, і тепер основною передумовою турнірного сходження були правдивий колективізм у найкращому розумінні цього слова та виняткова згуртованість. В атмосфері творчості, основаній на взаємодовірі та взаємоповазі тренерів і гравців, яскравими барвами розквітнув і талант лідерів — Віктора Марцьохи, Антона Титенка, Владислава Петрушенка, Павла Лідінфу, Олексія Мажуги та інших. Цілковита самовіддача виконавців — особливість ігрового стилю команди, що стала найкращою для Бородянщини футбольної в нинішньому столітті.

Сьогодні бородянські муніципали отримали срібні медалі. Перший заступник Голови КОАФ Олександр Нігруца та заступник Голови Микола Логвин у супроводі членів Виконавчого комітету Валерія Валерка та Володимира Шоми вручили колективу кубок призера, а також особливі відзнаки — керівникам клубу та членам штабу наставників. Олександр Нігруца передав бородянцям найщиріші вітання від очільника КОАФ Андрія Засухи і побажав їм подальшого турнірного сходження — уже в обласній Вищій лізі.