Цифри та факти двадцять дев’ятого сезону.

Команди І В Н П М Тренер Снайпер
1. Дружба (Мирівка) 7 5 2 0 27-4 Д. Чирикал А. Недоля  –  4
2. Діназ (Вишгород) 8 3 3 2 12-10 О. Головко А. Новіков  – 3
3. Штурм (Іванків) 8 6 1 1 25-5 В. Бондаренко Д. Хруль – 6
4. ФК Лісне 8 4 3 1 18-9 О. Розгон Д. Грищенко – 4
5. Денгофф (Денихівка) 5 4 1 0 12-6 О. Собкович А. Марійко – 5
6. Полісся (Ставки) 5 3 1 1 10-5 Я. Климчук 3х2 голи
7. Колос-U19 (Ковалівка) 5 2 1 2 5-8 О. Поздєєв 5х1 гол
8. Легія (Київ) 5 2 0 3 5-17 І. Наконечний 5х1 гол
9. Атлет (Київ) 4 1 1 2 10-9 А. Мурашенко Д. Бабич – 2
10. Мрія (Гостомель) 4 1 0 3 5-10 В. Куянов 5х1 гол
11. Колос-U17 (Ковалівка) 5 2 0 3 11-20 О. Давиденко А. Чемер – 4
12. Оболонь-U19 (Київ) 4 1 0 3 5-11 Є. Лозінський 5х1 гол
13. Шахтар-юнаки (Донецьк) 5 1 1 3 6-12 С. Даценко 6х1 гол
14. КДЮСШ Ніка-U19 (Київ) 4 1 0 3 6-7 М. Демський Б. Андрухів – 2
15. Арсенал-Київ (Київ) 4 0 0 4 2-12 А. Криворучко 2х1 гол
16. Металіст 1925-U19 (Харків) 5 0 0 5 5-19 С. Карпенко Д. Костиря– 2

Традиційно герої зимового дійства отримали ще й індивідуальні відзнаки одразу після фінального матчу.

Максим Татаренко, голкіпер мирівської «Дружби», виокремлений іменним призом Олега Макарова як найкращий страж воріт — він у трьох матчах, зокрема й у вирішальному, виявився вправнішим за стрільців. Татаренко став четвертим воротарем — після Руслана Новикова, Дениса Бойка і Антона Яшкова, хто завоював іменний приз Олега Макарова двічі.

Артем Недоля, центральний напівоборонець «Дружби», проголошений Футболістом №1 традиційного турніру на Київщині. Недоля, який повернувся до гри після багатомісячної перерви, спричиненої важкою травмою, забив чотири м’ячі, зокрема й у фінальному матчі з «Діназом», і відзначився винятковою ігровою змістовністю.

Михаїл Латута, 16-річний вихованець «Діназа», який забив у фіналі м’яч престижу, нагороджений спеціальним призом «Відкриття турніру» за підсумками двадцять дев’ятого сезону Меморіалу Макарова.

Фінальний матч двадцять дев’ятого сезону вже звично відбувся в уславленому динамівському манежі.

Цьогорічні фіналісти свого часу спробували сили на вирішальній стадії Меморіалу Макарова — без особливих успіхів, на жаль. «Діназ» ще п’ять років тому, під проводом тренера Володимира Бондаренка, програв особливий фінал студентській збірній України. А «Дружба», яку незмінно після відродження мирівського клубу тренує Дмитро Чирикал, у 2022 році поступилася в останній зустрічі зимового дійства «Чайці» з Петропавлівської Борщагівки.

Однак світ футболу тісний, тож обидва сьогоднішні фіналісти мали в своєму розпорядженні й переможців з минувшини. «Діназ» — оборонця Євгена Ярмака. «Дружба» — чотирьох золотих медалістів. Цікаво, що кожний з цього квартету тріумфував з іншим клубом. Роман Мачуленко 2014 року — з «Десною». Володимир Доронін ще за два роки — з «Олімпіком». Артем Козлов — з «Чайкою» зразка 2022 року. Нарешті Іван Сомов — торік з «Нивою».

Основні події в останньому поєдинку популярних змагань відбулися в дебюті. Спочатку Артем Недоля, скориставшись передачею Олексія Бандуріна, дивовижно красивим ударом з-за межі карної зони повів лік голам. На 30-й хвилині першого тайму вже сам Бандурін гарматним пострілом із штрафного подвоїв рахунок. По перерві Андрій Порохня відгукнувся на подачу Недолі зі штрафного і довів рахунок до розгромного. Вишгородці відповіли голом престижу наприкінці матчу: юний талант «Діназа» Михаїл Латута реалізував одинадцятиметровий за «волейбол» у карній зоні Юречка — 3:1. Рахунок вирішального матчу так і не змінився, а головний приз двадцять дев’ятого сезону Меморіалу Макарова став першим трофеєм мирівських професіоналів.

Анастасія Макарова та члени головного футбольного штабу Київщини на чолі з Виконавчим директором Євгенієм Євсеєвим відзначили нагородами переможців і фіналістів, а також — індивідуальних лауреатів. Іменний приз Олега Макарова дістався голкіперу Максиму Татаренку. Найкращий гравець — Артем Недоля, «Відкриття турніру» — Михаїл Латута з «Діназа», князь стрільців — Денис Хруль із «Штурма».

XXIX Меморіал Олега Макарова
Фінал. 7 лютого, середа

ДРУЖБА (Мирівка) — ДІНАЗ (Вишгород) — 3:1 (Недоля, 7, Бандурін, 30, Порохня, 48 — Латута, 81, пн).

Арбітри Задиран — Настусенко, Хіміченко — Підпалий. Спостерігач арбітражу Чепіль.

Татаренко (Бабійчук, 57), Куба-к (Янюк, 69), Юзефович (Юречко, 57), Палюх, Козлов (Дедяєв, 46), Казаков (Доронін, 57), Недоля (Сторчоус, 57), Порохня (Грищенко, 69), Головко (Орнат, 57), Бандурін (Вакуленко, 46), Колесник (Сомов, 46). Тренер Дмитро Чирикал — Чернецький (Борисенко, 30; Дмитроченко, 57), Волошин (Хоцяновський, 46), Калинчук, Літвінов, Ярмак, Ворона (Венгер, 77), Старенький, Сергійчук (Мартинюк, 77), Кіріченко, Новіков (Пасічник, 46), Паламар (Латута, 57). Тренер Олександр Головко.

Команди та фахівці, що задіяні на вирішальному матчі Меморіалу Макарова-2024.

Фіналістами двадцять дев’ятого сезону традиційного зимового дійства стали професійні колективи — «Діназ» (Вишгород), який виступає в Першій національній лізі, та «Дружба» (Мирівка), що представляє Другу національну лігу. Тренують команди Олександр Головко та Дмитро Чирикал відповідно.

Вирішальний поєдинок відбудеться в динамівському манежі завтра й почнеться об 11:00. Проведе його арбітр УПЛ Сергій Задиран. Асистентами арбітра працюватимуть Єлизавета Настусенко та Кирило Хіміченко, четвертий арбітр — Ростислав Підпалий. Спостерігач арбітражу — Валентин Чепіль.

Відомий футболіст і тренер «Діназа» відійшов у кращі світи молодим.

Ігор Іваненко — вихованець «Зміни-Оболонь». До Вишгорода він перебрався зовсім юним і ледь не всю змагальну кар’єру присвятив тамтешньому популярному клубу «Діназ», з яким ставав переможцем і призером офіційних турнірів у Києві та Київській області. Там же, у «Діназі», Ігор Вікторович започаткував і кар’єру тренера, зарекомендувавши себе вдумливим фахівцем, обов’язковим і справедливим, справжнім наставником юні.

На жаль, життя шанованої, приязної людини обірвалося раптово — він пішов за межу сорокарічним. Однак пам’ять про нього збережуть рідні, друзі, колеги, численні вихованці. Царство Небесне Тобі, Друже…

Володар другого за рангом аматорського призу Київщини футбольної визначиться в Бучі.

Найближчої субота Кубок області розіграють мирівська «Дружба» та «Баварія» з Кожанки. Фінальний матч відбудеться на стадіоні «Ювілейний» у Бучі. Початок основного кубкового протистояння столичного регіону заплановано на 16:00.

Місто-герой Буча стане кубковою столицею Київщини втретє в історії. Прем’єрний фінал на «Ювілейному» датований 26 серпня 2012 року. Саме тоді і саме там вишгородський «Діназ», чинний чемпіон області, узяв гору над обласним віце-чемпіоном із Петропавлівської Борщагівки. Переможний гол у ворота «Чайки» провів Степан Тиєчко. Наставником переможців був Олег Спічек.

А 2020 року Буча прийняла вирішальний матч «Сокіл» (Михайлівка-Рубежівка) — «Беркут-Легіон» (Бровари). Тогорічного 24 серпня тріумфувала сільська команда — і знову з мінімальним рахунком. Єдиним влученням у команді Олега Самченка відзначився Владислав Коба.

Своєрідний фаховий парад у Відкритому Чемпіонаті Київщини.

П’ятеро наставників очолювали вищолігові колективи й раніше. Мова про Костянтина Сахарова, Володимира Бондаренка, Олега Самченка, Дмитра Чирикала та Олександра Собковича. Старожил обласного чемпіонату на тренерській лаві — Олег Самченко. Він очолює «Сокіл» уже восьмий сезон поспіль. Звісно, що саме він має найвищі показники в основних турнірних номінаціях: 184 матчі, 78 виграшів і 323 забиті м’ячі. Однак Самченко єдиний з цього квінтету, хто досі не сходив із своїми підопічними на подіум.

А найтитулованішим з-поміж усіх нинішніх наставників обласної еліти можна вважати Костянтина Сахарова. Він є дворазовим обласним чемпіоном із ковалівським «Колосом». Обласними віце-чемпіонами ставали Володимир Бондаренко з «Десною» та «Діназом» і Олександр Собкович із «Денгоффом», а Дмитро Чирикал уже з першої спроби вивів на третє місце «Дружбу».

Черговий вихованець академії «Арсенал-Київ» підвищився рангом.

19-річний напівоборонець Максим Ворона скористався запрошенням іменитого професійного клубу і перебрався до табору вишгородського «Діназа». Уже з нинішнього року перспективний юніор виступатиме в Першій національній лізі під керівництвом легендарного футболіста Олександра Головка.

Ворона став широко відомим у столичному регіоні завдяки виступам у Відкритому Чемпіонаті Київщини. Минулого року він зіграв у календарному циклі тринадцять вищолігових зустрічей, усі — у стартовому складі, шість з них — од свистка й до свистка. В активі Максима один асист і п’ять переможних поєдинків.

Найтитулованіший з-поміж 246 переможців Меморіалу Щанова.

Володимир Крохмаль, широко знаний за виступами в «Оболоні» та «Діназі» професіональний футболіст, здобував основний приз яскравого лютневого дійства чотири рази. Цей показник є рекордним для літописних учасників Меморіалу Щанова.

Прем’єрний титул Крохмаль завоював 2013 року під прапором київського «Локомотива». 2015 та 2019 років оборонець з особливим ігровим авторитетом сходив на турнірну вершину в складі вишгородського «Діназа». А 2016 року Володимир пізнав смак тріумфу ще й як гравець «Джуніорса» зі Шпитьків.

Крохмаль продовжив футбольну кар’єру в статусі тренера. Він був асистентом наставника в професійному «Діназі», а зараз виконує цю роль у «Штурмі» з Іванкова.

Популярний учасник Першої національної ліги виступить у двадцять восьмому сезоні престижного зимового турніру під егідою КОАФ.

Вишгородський «Діназ» офіційно підтвердив участь представницької професійної команди в підготовчих баталіях на Київщині. Відтак саме колектив, очолюваний легендарним екс-динамівцем Олександром Головком, може стати рейтинговим лідером Меморіалу Макарова-2023. Нагадаю, що «Діназ» прийшов шостим на проміжний фініш у першоліговій Групі «А».

Іменитий пристоличний клуб, до слова — чемпіон області 2011 року, є правдивим старожилом особливо популярного зимового турніру, присвяченого легендарному Воротареві Республіки. Його дебют на Меморіалі Макарова відбувся понад два десятки років тому. В активі «Діназа» — виступ у фінальному матчі 2019 року, ще двічі команда зупинялася на півфінальній стадії — 2013 та 2020 років.

Колишній професіонал знову виступає в обласному чемпіонаті — після чотирирічної перерви.

28-річний напівоборонець Артем Марченко долучився до складу столичних гармашів уже після старту регулярного сезону. Він устиг зіграти п’ять календарних зустрічей, усі — в старті, й відзначився двома голами — таким був особистий внесок досвідченого футболіста в сенсаційні перемоги «Арсеналу-Київ» у поєдинках із «Баварією» та «Партизаном». Історичний актив стрижневого виконавця столичної команди становить 70 матчів і 22 голи.

Цікаво, що Артем Марченко дебютував 17-річним аматором у столичному регіоні під прапором першого призову гармашів. Але найуспішнішими для нього виявилися виступи в іншій київській команді — «Локомотиві», коли Артем забив аж дев’ять м’ячів, а також у вишгородському «Діназі», з яким яскравий футболіст став обласним віце-чемпіоном. Показово, що в обох випадках Марченка за підсумками року включали до почесного списку «33 найкращі».

Серед учасників цьогорічного зимового турніру є й шість абсолютних новачків.

Свої перші матчі на традиційних лютневих перегонах, що присвячені пам’яті легендарного футболіста-фронтовика, провели «Баварія» зі Святопетрівського, Академія футболу СК «Київ», друга команда «Полісся» зі Ставків, столичний РС9, «Софія» зі Софіївської Борщагівки та «Штурм» (Іванків). Відтак літописна кількість учасників досягла узагальненої цифри 79.

Нагадаю, що найпершим тріумфатором Меморіалу Олександра Щанова був муніципальний футбольний клуб із Бучі, а своєрідним історичним рекордсменом є «Діназ» із Вишгорода, який вигравав основний приз традиційного підготовчого циклу тричі — 2015, 2017 та 2019 років.

Цікаво, що Київщина футбольна делегувала на Меморіал Щанова, у різні роки, сумарно 38 команд-учасниць. Цей показник є найбільшим порівняно з повпредами решти восьми національних регіонів.

Вони представляли дев’ять команд, які здобували головний приз у різні часи.

«Діназ» із Вишгорода тріумфував на лютневих перегонах аж тричі. Він і має найбільше переможців — назагал сімдесят. Саме «Діназ» презентував і головного мультичемпіона. Мова про Володимира Крохмаля, який підкорив основну турнірну вершину на Меморіалі Щанова чотири рази. Правда, під прапором особливо популярного вишгородського клубу він здійснив яскраве сходження двічі. Ще двічі Крохмаль став абсолютним переможцем під прапорами «Локомотива» та «Джуніорса».

Троє футболістів були найсильнішими на Меморіалі Щанова по три рази. Сергій Пономаренко — двічі з «Діназом» і одного разу як гравець «Джуніорса». Анатолій Таран у трьох різних командах відсвяткував тріумф — «Оболонь-Бровар», «Авангард» і «Рубікон». І тільки Олексій Чернишов усі три перемоги здобув у складі «Діназа».

Ще вісімнадцять футболістів завоювали головний приз Меморіалу Щанова по два рази. Серед них — імениті Олексій Ремезовський, Юрій Яковчук, Денис Маринчук, Дмитро Проневич, Андрій Байдачний, Євген Чуприна

Можливо, найавторитетнішим лауреатом у літописі Меморіалу Щанова варто вважати популярного футболіста і тренера, тісно пов’язаного з Київщиною.

Бондаренко був переможцем лютневого змагального циклу 2015 року в складі «Діназа». За підсумками того тріумфального  сезону саме колишнього професіонала визнали найкращим гравцем. А ще за чотири роки уже Володимир Петрович Бондаренко вивів популярну вишгородську команду на турнірну вершину в офіційному статусі тренера.

Жодний інший герой Меморіалу Щанова не домігся виняткового визнання в обох основних іпостасях — як гравець і як наставник. А Бондаренко, який тепер успішно практикує тренером і на професійному рівні, на відміну від колег, не був на лютневих перегонах граючим тренером.

Колишній професіонал став чемпіоном Васильківщини.

Ярослав Матвіїв, погравши в обласному чемпіонаті столичного регіону в таких авторитетних командах як «Діназ» і ФК «Путрівка», засвітився й на професійному рівні. Він виступав у Першості країни за «Десну», «Буковину» та «Верес».

Останніми роками, однак, про нього було чути мало. Зате торік Ярослав заявив про себе на повний голос у «Зеніті» з Лосятина. Матвіїв став чемпіоном Васильківщини та героєм регіонального кубкового фіналу. «Зеніт» обіграв у вирішальному матчі «Світанок» із Ковалівки не в останню чергу завдяки своєму головному снайперові. 28-річний футболіст вистрілив дуплетом у поєдинку, який на Васильківщині пам’ятатимуть насправді довго — безкомпромісному, атракційному та результативному.