Позначка: Київщина футбольна

Сорок днів тому відійшов у Вічність легендарний Віктор Дмитрович Удалов.

Рекордсмен Київщини футбольної

Він осів у столичному регіоні після яскравої ігрової кар’єри. Ні, вихованець донецького «Шахтаря» не міг похвалитися титулами найвищого гатунку, але саме його скрізь, де довелося грати упродовж активного футбольного періоду, любили особливо тепло. Ще б пак, адже цей малюк — Віктор Удалов і справді був низьким на зріст — завдяки рідкісному хистові приборкувати м’яча на шаленій швидкості раз у раз обертав на безпорадних статистів оборонців-здорованів. Ірпінь надав дипломованому педагогові-початківцю нагоду стати тренером, і той скористався нею сповна. Сподіваюся, що футбольні статистики таки порахують усі титули, завойовані командами Удалова в дитячо-юнацькому футболі. Допускаю, що рівних цьому показникові в Україні знайдеться — якщо таки знайдеться взагалі! — насправді мало. Натомість у змаганнях аматорів він назавжди залишиться рекордсменом. Удалов найпершим став триразовим обласним чемпіоном з аматорськими командами Ірпеня. Муніципальний клуб із Бучі Віктор Дмитрович вивів на кубкову вершину в Україні. Дванадцять років тому саме він отримав прем’єрний іменний приз Віктора Жиліна як найкращий тренер у столичному регіоні. А наприкінці минулого сторіччя талановитий наставник з Ірпеня плідно працював у тренерському штабі створеній ним студентській комнанді УФЕІ, що стала в підсумку бронзовим призером Кубка регіонів УЄФА.

Його не боялися — поважали!

Удалова, бувало, називали українським Крамером — Віктор Дмитрович і справді був особливо схожим зовнішньо з іменитим колегою з легендарного «Байєрна» 70-х років минулого століття. Він, однак, не любив цього порівняння. Можливо, тому, що, на відміну від авторитетного німецького тренера, ніколи не вихлюпував злості на підопічних — Удалов був не по-футбольному м’яким. Його душу зігрівало зовсім інше порівняння — з угорським збірником Шандором. Не зі славнозвіним Кочишем, як інколи помилково стверджують біографи Удалова, а саме з форвардом олімпійської мадярської команди. Віктор, як і Шандор, був кмітливим і технічним дриблером, який базував ігрові здобутки на реактивному фланговому ривку. Саме так, ефектно і ефективно, привчав Удалов грати й своїх багаточисельних вихованців. Колись у післясезонній розмові з ним ми спробували — бодай приблизно! — визначитися з кількістю його футбольних учнів. І збилися, діставшись близько тисячі, лише на тих, хто таки зійшов на чемпіонську вершину. Може, самі вихованці Метра колись таки назвуть орієнтовну цифру?..

Рік ювілейний, обрамлений трагедіями

Цьогорічний вересень мав стати вісімдесятим у життєписі правдивої Легенди українського футболу. Не став. Удалов, який народився на Далекому Сході, навесні втратив улюбленого сина — його вбили окупанти з Росії. І серце батька не витримало…

Пам’ять про легендарного Чемпіона серед чемпіонів житиме вічно. Восени Київщина футбольна неодмінно відзначить його 80-річний ювілей.

Віктор Дмитрович Удалов (26.09.1942 — 12.05.2022).

Самe так жив один з найавторитетніших служителів футбольної Феміди Київщини Анатолій Білецький.

Одна любов і два захоплення

Він, корінний киянин, був безмежно закоханим у рідне місто. Навіть уявити не міг, аби жити деінде — хоча вже зрілою людиною, завдяки спортивним мандрівкам, об’їздив одну шосту земної суші і побачив усю земну красу. До Києва він повертався на крилах радості — завжди та незмінно. Тут Анатолій Білецький більш як півстоліття працював на одному і тому ж таки підприємстві. І саме сюди, до Києва, привіз із чергової турнірної поїздки дружину-красуню Валю, з якою прожив усе життя.

Однолюб Білецький, однак, мав два захоплення — футбол і хокей. Зима минала під знаком шайби, а літо — зі шкіряним м’ячем. Ігровий період органічно змінився арбітражним, і в обох іпостасях, футбольній та хокейній, киянин Білецький досяг особливих висот, активно працюючи на матчах як асистент арбітра у Києві та далеко за його межами.

Статус не впливав на якість ніколи

Він працював лінійним арбітром на вищолігових зустрічах союзного масштабу і з особливим задоволенням оповідав про найперші кроки у великому футболі легендарного Блохіна. Жодного разу київський служитель футбольної Феміди не мав поганої оцінки від фахівців! Це стосується й багаточисельних хокейних матчів. Але статус турнірних баталій ніколи не позначався на якості роботи арбітра Білецького. Він був об’єктивним і кваліфікованим як у змаганнях професіоналів, так і на рівні аматорів області. Більше того, саме в офіційних турнірах юнаків і дітей, де Білецький був задіяний багато років, ледь не до 75-річного віку, Анатолій Володимирович відзначався не лише фаховою вправністю, а й педагогічним тактом. Не дивно, що його не раз і не двічі проголошували найкращим арбітром року на Київщині.

Маю честь!

Його називали Совістю Київщини футбольної недарма. Довгий життєвий шлях і величезний досвід давали Анатолію Володимировичу змогу пізнавати суть людини, як самого себе. Він майже ніколи не помилявся з оцінкою людських якостей колег. Якщо любив когось — то назавжди. Якщо помічав щось недобре — не соромився відійти геть. Не боявся навіть титулованим крохоборам сказати правду у вічі. Дуже не любив тих, хто шукав обов’язкової вигоди в усьому. Нечесних. Зажерливих. Дрібязкових. Тих, хто міг підвести з розрахунку…

Складний характер, але справедливий. Саме він допоміг Анатолію Володимировичу в останньому десятиріччі, коли на нього обрушилися біди з особливою безжальністю. Допомагали  морально друзі й учні, телефонуючи та відвідуючи його. Підставило плече Київське об’єднання асоціацій футболу… І завжди була поруч найвірніша та найтурботливіша Людина — кохана Валя, що стала для нього всім у цей складний період…

Анатолій Володимирович Білецький (23 вересня 1938 року — 9 травня 2022 року). Сьогодні виповнилося сорок днів, як наш Учитель і Друг відійшов у Вічність.

Науково-методичний комітет Київського об’єднання асоціацій футболу оголошує набір слухачів на спеціалізовані тренерські курси.

Навчання за програмою Української асоціації футболу «Диплом «С» відбуватиметься одразу в двох офіційних групах, одна з яких орієнтована на перепідготовку фахівців, у котрих уже завершився термін чинності диплому.

Докладну інформацію можна отримати за телефонами 067-799-42-22 (Комітет) і 067-373-21-06, 093-832-78-56 (секретаріат).

32-річний Артем Науменко може знову долучитися до регулярних змагань у столичному регіоні.

Популярний у недалекому минулому футболіст зіграв на цьогорічному Меморіалі Олександра Щанова під прапором київського клубу РС9, який готується до прем’єри в обласній Першій лізі. Не виключено, що центральний оборонець Науменко, раніше відомий в аматорському футболі як Бобошко, виступатиме на Київщині знову. Востаннє він виходив на поле в обласних вищолігових перегонах аж наприкінці липня 2020 року в складі «Джуніорса» зі Шпитьків.

Артем Науменко насправді широкознаний у столичному регіоні. Він виступав у вищолігових командах «Динамо» і «Джуніорс» (Шпитьки), забивши п’ять м’ячів у близько ста календарних зустрічах і тричі зійшов на подіум. Оборонець входив до списку «33 найкращі» за підсумками 2018 року, двічі був обласним віце-чемпіоном, одного разу — тріумфатором Меморіалу Олега Макарова та двічі — переможцем Меморіалу Миколи Кирсанова.

Офіційне повідомлення організаторів популярного зимового турніру.

Дванадцятий традиційний змагальний цикл призупинено. Матчі відкладено з огляду на запровадження в Україні воєнного стану.

Очікуйте нової інформації з офіційних джерел.

Історичний перегляд посезонних здобутків на Меморіалі Щанова.

Двічі в княжих реєстрах є двозначні цифри. 2012 року тодішній путрівець Олег Якименко відзначився десятьма голами. Цей історичний рекорд не побитий і досі. Два роки тому його лише повторив юний киянин Дмитро Тимко. Обидва співрекордсмени були князями стрільців і ведуть перед у літописному списку найуспішніших голеадорів упродовж одного змагального циклу. Зверніть увагу на відповідний реєстр, що стосується Меморіалу Олександра Щанова.

Офіційне повідомлення організаторів популярного зимового турніру.

Дванадцятий традиційний змагальний цикл призупинено. Матчі відкладено з огляду на запровадження в Україні воєнного стану.

Очікуйте нової інформації з офіційних джерел.

Друга команда чемпіонського клубу з Бузової виступить на Меморіалі Миколи Кирсанова.

«Нива-2» готується до прем’єри в обласній першості. Відтак традиційний березневий полігон має стати для честолюбних дублерів особливим етапом підготовки до регулярного сезону. Цікаво, що тренує «Ниву-2» Марко Мартиненко, який минулого року вивів на турнірну вершину Меморіалу Кирсанова головну клубну команду з Бузової.

Нагадаю, що друга дружина «Ниви» торік обмежилася виступом на Меморіалі Олександра Щанова. Вона виграла один матч із чотирьох і посіла в підсумку дев’яте загальне місце серед п’ятнадцяти безпосередніх учасників. Її наставником минулого року був іменитий футболіст Віталій Ємельянов.

Офіційне повідомлення організаторів популярного зимового турніру.

Дванадцятий традиційний змагальний цикл призупинено. Матчі відкладено з огляду на запровадження в Україні воєнного стану.

Очікуйте нової інформації з офіційних джерел.

Харизматичний футболіст є володарем усіх основних призів Меморіалу Щанова — як єдиний з-поміж історичних учасників.

Екс-збірник України та неодноразовий чемпіон області став князем стрільців традиційного лютневого полігону зразка 2016 року. Тоді бомбардир «Чайки» з Петропавлівської Борщагівки відзначився шістьма влученнями. Ще за два роки Зелді домігся подвійного звершення. Він допоміг «Авангарду» зі Бзова завоювати головний приз — саме Сергій забив переможний м’яч «Старій Боярці» вже в компенсований час останнього матчу, і був проголошений найкращим гравцем традиційного зимового турніру.

Переможець, ВІП-виконавець та князь стрільців — цей воістину розкішний букет основних нагород, отриманий Сергієм Зелді на Меморіалі Олександра Щанова, насправді унікальний і є своєрідним історичним маяком для безпосередніх учасників особливо престижного передсезонного дійства.

Славнозвісний білоцерківський стрілець утримує рекорд за кількістю перемог у гонці снайперів на передсезонних турнірах.

Олег Якименко тричі здобував символічний титул князя стрільців у зимових змаганнях під егідою КОАФ. Причому він ставав найвлучнішим у всіх трьох основних турнірних  циклах — Меморіалах Макарова та Щанова (обидва — 2012 року), а також Меморіалу Кирсанова (2011 рік). Цікаво, що Якименко забив у цих змаганнях аж 20 м’ячів сумарно.

По два рази вигравали гонку снайперів на зимових турнірах у столичному регіоні Сергій Зелді, Тимофій Листопад, Владислав Никоненко та Іван Сомов.

Офіційне повідомлення організаторів популярного зимового турніру.

Дванадцятий традиційний змагальний цикл призупинено. Матчі відкладено з огляду на запровадження в Україні воєнного стану.

Очікуйте нової інформації з офіційних джерел.

Особливо популярна та честолюбна команда футбольна дружина з Яготина висловила бажання виступити в традиційних березневих перегонах на Київщині.

«Кристал» знову виступить на Меморіалі Миколи Кирсанова після чотирирічної перерви. 2018 року він задовольнився однією нічиєю в чотирьох офіційних зустрічах і не вийшов із попередньої групи. Готував яготинську команду її незмінний упродовж  останніх років тренер Юрій Стовбчатий, а найвлучнішим стрільцем з двома влученнями став Євген Бабицький.

«Кристал», освоївшись у турнірах офіційного рангу, поступово вибився в яскравий гурт лідерів обласної Першої ліги. Позаторік він фінішував бронзовим призером, а торік закріпився в очільній вісімці. Основними гравцями яготинської команди є Стовбчатий-молодший, Кукса, Галайтата, Маршевський, Суравікін і Скринник.

Найперший титул обласного рангу дістався вихованцям іменитої білоцерківської школи.

Фінальний турнір обласного чемпіонату з футзалу зібрав юнаків 2007/2008 років народження в Кагарлику. Гостинні господарі, завдяки старанням директора місцевого фізкультурно-оздоровчого комплексу Віктора Лисенка та директора ДЮСШ Романа Свиридченка, подбали про зручні умови для безпосередніх учасників офіційних змагань.

А на майданчику князювала білоцерківська команда КОДЮСШ «Зміна». Юні підопічні тренерів Олега Сокирки та Володимира Величка безапеляційно переграли своїх опонентів з Березані та Кагарлика з узагальненим результатом 17:2. Яскравими лідерами чемпіонської дружини були голкіпер Даниїл Новік і бомбардир Ілля Троць. Обидва, до речі, отримали спеціальні нагороди КОАФ як найкращі гравці. Причому Троць, який забив у двох матчах  аж вісім м’ячів, був проголошений VIP-учасником Чемпіонату Київщини.

Віце-чемпіонами області стали юні футзалісти з Кагарлика, котрих підготував авторитетний тренер Роман Свиридченко, а бронзові нагороди вивезли до Березані 15-річні вихованці тамтешнього фахівця Петра Дмитренка. Почесну четверту позицію в обласному реєстрі дитячо-юнацького футзалу посіла команда ДЮСШ-«Асканія-Флора» з Калинівки (тренер Сергій Кушка).

Чемпіони Київщини 2022 року з футзалу (2007/2008 р.н.): Денис Бац, Назар Гарнага, Іван Дяденко, Іван Лук’янчук, Єгор Мартиненко, Володимир Московченко, Даниїл Новік, Олег Остапчук, Арсеній Пантюшенко, Владислав Погребняк, Ілля Троць, Єгор Чудінов.

Тренери Володимир Величко, Олег Сокирка.

Чемпіонат Київщини з футзалу серед юнаків-2022
2007-2008 р.н. Фінальний етап. Кагарлик

Півфінали

• КОДЮСШ Зміна (Біла Церква) – Дружба (Березань) — 10:1
• ДЮСШ Асканія (Калинівка) – ДЮСШ (Кагарлик) — 2:9

Матч за третє місце

• Дружба (Березань) – ДЮСШ Асканія (Калинівка) — 7:3

Фінал

• ДЮСШ (Кагарлик) – КОДЮСШ Зміна (Біла Церква) — 1:7

Номінації:

Кращий воротар – Новік Даніїл, КОДЮСШ Зміна (Біла Церква)

Кращий захисник – Микитенко Давид, Дружба (Березань)

Кращий нападник – Цибенко Назар, ДЮСШ (Кагарлик)

VIP–гравець – Троць Ілля, КОДЮСШ Зміна (Біла Церква)

Сьогодні відбулися відкладені матчі на Меморіалі Щанова.

«Штурм» з Іванкова виграв міжусобицю новачків у київського РС9. Він обіграв на Оболоні суперника з однозначним результатом 4:0. До перерви відзначилися Рубльов (19 хвилина) та Счастливцев (28), а в другому таймі м’ячі забили Кривда (60) та Нечай (78).

А в Софіївській Борщагівці місцева «Софія» поступилася «Денгоффу» — 1:3. Голи для переможців провели Сек, Марійко з пенальті та Васильченко, м’яч престижу забив Бунін.

Програма завершального туру групових перегонів у трьох попередніх квінтетах.

26 лютого, субота

• Нива-2 (Бузова) – Межигір’я (Нові Петрівці). Київ, Озерна, 2А, СШ № 256, 10:30.
• Кудрівка (Ірпінь) – Полісся-2 (Ставки). Бузова, 11:00.
• Денгофф (Денихівка) – Локомотив (Київ). Київ, стадіон «Локомотив», 11:45.
• Полісся (Ставки) – Софія (С. Борщагівка). Бузова, 14:00.
• Дружба (Мирівка) – РС9 (Київ). НТБ ФК «Колос», 17:00.
• АФ СК Київ – Меркурій-ДТЕУ (Київ). Вишневе, 11:00.

Чвертьфінальні поєдинки Меморіалу Щанова відбудуться у неділю, 27 лютого на стадіонах НТБ ФК «Колос», «Бузова Арена» та, можливо, СШ № 256 і «Локомотив» у Києві.

Про місце проведення та час початку матчів буде повідомлено додатково.

Юніори київського «Арсеналу» змагатимуться в аматорській Першості Київщини.

Основна зміна канонірської дружини виступить в обласній Першій лізі цьогорічного зразка. Згуртований авторитетним фахівцем Сергієм Кучеренком аматорський колектив продовжить давні традиції «Арсеналу», який був представлений юніорами на Київщині з 2010 року і виховав для вітчизняного футболу таких відомих майстрів як Євген Морозко, Денис Фаворов, Тамаз Авдалян, Ігор Бровко, Валерій Бондаренко, Денис Притиковський, Артем Цурупін…

Очікується, що молоді гармаші, з якими безпосередньо працюватиме перспективний фахівець та широко знаний у столичному регіоні футболіст Артем Криворучко, поєднуватимуть виступи в обласних турнірах з участю в юніорській Першості країни.

Особливо популярна команда Київщини футбольної візьме участь у традиційних березневих змаганнях.

Аматори з Мирівки найпершими підтвердили виступи на Меморіалі Кирсанова. «Дружба» вшанує пам’ять незабутнього фундатора Київської обласної організації народної гри участю в традиційному турнірі вдруге поспіль. Минулого року колектив, організований меценатом Олександром Онищенком, здобув на Меморіалі Кирсанова дві перемоги і фінішував другим у вельми складній попередній групі. А за підсумками всіх трьох минулорічних передсезонних циклів «Дружба» посіла четверте місце в офіційному комплексному заліку.

Нагадаю, що бронзовий призер і кубковий фіналіст обласного рангу з Мирівки взяв участь у цьогорічному фіналі Меморіалу Олега Макарова.