Позначка: Тренер року
Наставник чемпіонської дружини з Іванкова відзначений головним іменним призом.
Володимир Бондаренко двічі за підсумками сезону був у центрі загальної уваги. На початку травня він вивів Іванків у фінал Кубка країни серед аматорів. «Штурм» поступився призом, але фіналу не програв! А ще за місяць іванківці зійшли на вимріяну вершину на Київщині. 19 виграшів у 24 зустрічах і плюс 58 у різниці м’ячів — гідний підсумок особливо складного сезону.
Володимирові Бондаренку 43 роки, як наставник він був найкращим і серед професіоналів, а тепер отримав яскраве визнання й на Київщині. Як футболіст — чотириразовий віце-чемпіон області, двічі входив до списку «33 найкращі». Володар іменних призів Анатолія Демченка та Віктора Жиліна.
Основний індивідуальний приз Київщини футбольної вручено капітанові «Кудрівки» з Ірпеня.
40-річний Дмитро Романенко, опорний хавбек ірпінської команди, став цьогорічним володарем іменного призу Київської обласної асоціації футболу «Найкращий гравець року», що освячений безсмертним іменем Миколи Васильєва, зірки легендарного «Рефрижератора» 70-80-х років минулого століття.
Колишній професіонал, попри солідний для ігрової кар’єри вік, зіграв аж вісімнадцять вищолігових зустрічей, тільки одну з них — починав поза стартовим складом і дві — провів у повному часовому вимірі. Саме Романенко був тим гравцем, навколо якого й гуртувалася чемпіонська дружина. Чудово вишколений, самовідданий та всеохоплюючий на полі, він і справді зробив найвагоміший внесок у цьогорічний тріумф «Кудрівки».
Своєрідний хвилеріз, зіткнувшись з яким утрачали потужність хвилі атак опонента. Організатор і конструктор атакувальних дій, який починав атаки команди і навіть здійснив один результативний асист. Справжній лідер чемпіонської дружини Київщини зразка 2020 року.
Наставника чемпіонської дружини з Ірпеня визнано володарем іменного призу Віктора Жиліна.
«Кудрівка» під проводом 40-річного колишнього професіонала безапеляційно, хоча й в особливо складній боротьбі, виграла чемпіонат Київщини. Попри те, що ні за добором виконавців, ні за матеріальними можливостями пристоличний колектив аматорів, який до того ж одночасно змагався ще й в Аматорській лізі країни, принаймні не переважав основних опонентів. Уміле варіювання кадровим потенціалом і тактикою командних дій дали змогу Бабору та його підопічним ефективно витримати напружений турнірний ритм і не допустити в ускладненому з огляду на пандемію вищоліговому сезоні жодного серйозного збою.
Олександр Бабор, до речі — граючий тренер ірпінської «Кудрівки», уже має в особистій скарбниці титули обласного чемпіона та бронзового призера на Київщині.