Євген Миколаюк: «Ми представляємо Київщину»

Капітан «Ниви» з Бузової ділиться враженнями від успішної прем’єри на професійному рівні.

— Ми плавно перейшли від обласних змагань до всеукраїнських — наче й не було різниці. Переможний ритм команда відчула буквально з першого матчу. Зараз я розумію, що все йде від організації справи. «Ниві» та кожному з нас особливо поталанило — ми рівняємося на президента клубу. Октай Зіяєвич Ефендієв не просто забезпечив цілеспрямований організаційний, матеріальний та кадровий розвиток нашого колективу. Він ще й подбав про здоровий мікроклімат. Ми готові віддати на поле все для боротьби за «Ниву», за її президента, за рідний край.

— Так, команда мало змінилася кадрово порівняно з обласним періодом. Це говорить і про високий рівень Київщини футбольної зокрема. Наставник «Ниви», Сергій Васильович Карпенко, знає можливості кожного з нас завдяки кількарічній спільній праці. Ця подробиця дуже важлива. «Нива» насправді дружна, по-футбольному згуртована. Хоча кожний з нас усвідомлює, що спортивне життя швидкоплинне, з кожним новим сезоном зміни в команді все-таки неминучі.

— Який матч особливо запам’ятався? Либонь, осінній з вінницькою «Нивою», коли ми взяли гору. Хоча насправді більшість поєдинків стали пам’ятними. В ігровому плані хороше враження справили команди Вінниці та Хуста, першоколовий ВАСТ… «Зв’ягель»? Це клуб-боєць передусім… Чи розслабилися навесні? Начебто й ні, однак підсвідома думка про те, що ще крок або й півкроку і станемо переможцями, таки давалася взнаки. На фініші, коли титул уже став реальністю, ми більшою мірою намагаємося допомогти Іванові Сомову виграти гонку снайперів.

— Продовжуємо стежити за змаганнями на Київщині — маємо тут багато друзів-суперників, та й цілі команди на кшталт «Дружби», з якою ми свого часу зіграли два фінали. Ми представляємо Київщину, і горді від того. Що побажати колегам? Успіхів у змаганнях і в житті! Нехай травми не дошкуляють вам. І Великої Перемоги — нашій країні.