«Лісне» — «Калинівка» — 3:0

Друга команда календарного маршу тричі поспіль обіграла першу.

Олександр Розгон і його вихованці не залишили жодного шансу Андрію Герасименку та його підопічним. Але до цього листопадового серіалу «Калинівка» виграла десять чемпіонатних зустрічей поспіль і в підсумку навіть осінній титул привласнила собі заслужено. Що сталося ближче до проміжного фінішу з непереможною доти командою?

На перший погляд, очевидно, що це наслідок серйозних кадрових утрат. Зазнав ушкодження капітан і стрижневий стопер Касьяненко. Не зміг зіграти жодного з листопадових поєдинків екс-динамівець Алексеєв. Двічі опинився в ауті з огляду на дискваліфікацію Сидоренко — ключовий гравець на центральній осі. Сьогодні до цього переліку долучився ще й фланговик Кузьменко. Давно поза грою Шевченко — футзал так і не відпустив універсала. Плюс — Орлов, вилучений з поля минулої суботи. Тож і не дивно, що в старті з’явився 40-річний Лебединець — штатний руйнівник опинився в ролі форварда. На жаль, безпорадного. Вимушено долучилися до гри навіть  заслужені ветерани Кушка та Прокіпчук.

Катастрофа? Так. Але не сьогоднішня. Це провал стратегії клубу. Краще менше, та краще — це гасло не для аматорів. Вирушати в дальній турнірний шлях з 14-15 титулярами — авантюра. І це проблема не конкурента, який заслужено підтвердив свою загальну вищість, ігрову й організаційну, безапеляційним результатом. Це проблема ФК «Калинівка» та його керівників, які схвалили популістські, але не далекоглядні рішення. Прикро, проте гіркий урок 2019 року, коли першоколовий тріумф обернувся восени на сьому підсумкову позицію, калинівці так і не засвоїли. Принаймні поки що. На щастя, тепер у них є зима:)