Нулі для табло, гра для пам’яті

Основний поєдинок ігрового дня став особливим навіть без результативних ударів.

Поле на «Ставки Арені» було важкуватим. Обидві команди мали відчутні кадрові втрати. Господарі, здебільшого, нарікали на труднощі в обороні — поліщуки не змогли задіяти стоперів Климчука та Чорномаза, а ще — хавбеків Задою та Горбунова, котрі відіграють особливу роль в організаційній структурі захисту. Гості вже звично не дорахувалися важливих атакувальних гравців — Жикола та Марійка передусім, до котрих тепер долучилися ще й Гуренко та Голуб, який вийшов на матч з дискомфортом у м’язах і, на жаль, прогнозовано не дограв навіть першого тайму.

І все-таки футбол був захопливим! Рідкісні для нас по-сучасному високі командні швидкості. Цілі фрагменти насправді змістовних групових маневрів. Жодного результативного влучення, а дивитися цікаво — як інтригуючий детектив із драматургією, що тримає в напрузі до самісінького фіналу. Виявляється, буває таке навіть в аматорів! Або, може, саме тут, у позбавленому позафутбольних нечистот ігровому дійстві, таке лишень і буває.

Це був той рідкісний випадок, коли не кортить виводити на авансцену богатирів — хоча вони, звісно, вирізнялися й сьогодні. Просто варто сказати, що такий футбол особливо потрібний цієї винятково важкої доби. Він примножує наш оптимізм і дарує віру в Завтра.