Позначка: Огляд туру
Обидва наші повпреди на Меморіалі Щанова зазнали поразок у стартових зустрічах.
«Партизан» пропустив три голи від юнаків «Шахтаря» на манежній синтетиці, а чемпіони з Калинівки програли ковалівським юніорам у Софіївській Борщагівці. Сумарно — 1:7, що, навіть з огляду на неофіційний статус підготовчих змагань, дещо занепокоїло.
Обидві команди аматорів області постали з оновленими складами. «Партизан» грав без осінніх лідерів: без голкіпера Волчанського та без атакувальних виконавців Куракіна, Постемського, Широкоступа та Роєнка, котрі й визначали командний стиль кодрянців. А новачки — Сліпець, Малюк і Шацький, ситуативно відомі за виступами у «Вишні», та широко знаний гвардієць обласного футболу Фурсенко, чинний чемпіон області з «Калинівки».
Сама «Калинівка» зіграла без Іванова, Олійника, Орла, Євдокимчика, Комісара, Чекеда, Сидоренка, Долгоп’ятова, Лебединця й Алексєєва: відсутня ледь не ціла команда. Серед новачків — Миколайчук із КНУБА, Катинов і Шешеня з «Білгорода».
Калинівці, схоже, стали жертвою бажання грати багато й зразу, бо в суботу вони спарингували ще й з «Атлетом». А хлопці з Кодри зіткнулися зі звичними труднощами — кадрова доукомплектація не просто потрібна, вона невід’ємна частина кожного нового міжсезоння.
Сьогодні на Меморіалі Макарова знову вдалися до футбольної лотереї.
«Локомотив», образно кажучи, витягнув щасливий квиток у протистоянні з другою командою «Колоса», а «Буча Фортуна» за схожого перебігу подій виявилася кращою в перестрілці з дублерами «Лівого берега». Залізничники догравали матч повним складом проти дев’ятьох колосівців, а бучанці взагалі відігралися лише на четвертій компенсованій хвилині. Показово, що в обох випадках гору взяли номінальні гості, котрих до того ж не вважали фаворитами:)
Так звана футбольна лотерея — звичний перебіг подій у стиках Меморіалу Макарова. Здається, жодний турнір, принаймні — майже жодний, не розминувся з особливо цікавим для глядача видовищем. Скажу більше: десять з тридцяти попередніх фіналів, або кожний третій на зимовому дійстві, визначили тріумфатора саме в післяматчевій перестрілці-гарячці.
Після першого стикового раунду тридцять першого Меморіалу Макарова можемо констатувати, що: найрезультативнішою командою з 25 голами залишається «Діназ»; стовідсотковий сумарний показник — п’ять виграшів у п’яти матчах — забезпечив «Денгофф»; «Рокита» не вийшла з групи, хоча й пропустила лише двічі; «Колос-2» не пройшов у півфінал, не поступившись жодного разу; гонку снайперів очолили двоє — Піреш Коррейа Ліма з Житомира та Олександр Смітюх з Вишгорода; ніхто з цьогорічного квартету претендентів раніше не виступав у півфіналі.
XXXI МЕМОРІАЛ ОЛЕГА МАКАРОВА. Сезон 2026 року
Півфінал. 18 лютого, середа
- ПОЛІССЯ-2 (Житомир) — ДЕНГОФФ (Денихівка)
- ЛОКОМОТИВ (Київ) — ФК БУЧА ФОРТУНА
Визначилися всі чвертьфіналісти тридцять першого Меморіалу Макарова.
Половину безпосередніх учасників основного стикового раунду становлять команди ПФЛ України. Це «Колос-2», «Полісся-2», «Лівий берег-2» і «Локомотив». Разом з ними продовжать виступи на зимовому дійстві юнаки «Шахтаря» й три широко знані в Україні колективи аматорів — «Денгофф», «Буча Фортуна» та «Карбон». У стиках будуть представлені п’ять вітчизняних регіонів: Київщина — трьома командами, Київ — двома, а також Донецький край, Житомирщина та Черкащина. Жодний з учасників цьогорічних чвертьфіналів ніколи раніше не вигравав Меморіал Макарова.
XXXI МЕМОРІАЛ ОЛЕГА МАКАРОВА. Сезон 2026 року
16 лютого, понеділок. Чвертьфінал
- ПОЛІССЯ-2 — СК КАРБОН
Скайларк Арена, 13:00
- КОЛОС-2 — ЛОКОМОТИВ
Щасливе, манеж, 12:15
- ЛІВИЙ БЕРЕГ-2 — ФК БУЧА ФОРТУНА
НТБ ФК Лівий берег, 12:00
- ДЕНГОФФ — ШАХТАР-Ю17
Щасливе, манеж, 10:00
Гонка снайперів на Меморіалі Макарова в розпалі.
Володимир Тименко з «Локомотива» та Денис Хруль із другої команди «Колоса» мають в активі по три голи на груповій стадії. Хороший показник, але не найвищий — принаймні зараз, і справді, бо троє бомбардирів уже настріляли по чотири голи, ще двоє, Андрій Головатенко та Олександр Ломага, узагалі відзначилися по п’ять разів.
Однак Тименко та Хруль — особливі стрільці. Бодай тому, що вони вже ставали найвлучнішими на Меморіалі Макарова. До речі, з однаковим показником — шість влучень. Тименко як стрілець «Ниви» зразка 2022 року, Хруль, під прапором «Штурму», виокремився позаторік. Обидва продовжують виступи, їхні команди в ігровому тонусі, то чому й не помріяти про другу відзнаку князя стрільців:)
А тим часом історики нагадують, що княжий дуплет у гонці снайперів облаштували свого часу тільки двоє найвлучніших стрільців. Ігор Рудюк із «Динамо-3» ставав переможцем 2006 та 2008 років з доробком із восьми та шести влучень відповідно. А Тимофій Листопад, як єдиний в історичному літописі Меморіалу Макарова, виграв титул узагалі двічі поспіль — 2018 та 2019 років. Спочатку він забив шість м’ячів для «Музичів», потім сім — для «Штурму».
Чекаємо на третього дуплетиста. Хоча, звичайно, Головатенко з конкурентами можуть просто посміятися над отими чеканнями…
Меморіал Макарова-2026 знає вже шістьох учасників чвертьфіналу.
Сьогодні друга команда прем’єрлігового «Полісся» розгромила аматорів із Савинців, і фінішувала першою в попередній Групі «А». Друга путівка в стики завчасно дісталася «Буча Фортуні». Один з лідерів Ліги Київщини став другим у групових перегонах, навіть не дочекавшись свого вечірнього матчу з оболонцями, — вирішальним виявився виграш у команди з Полтавщини ще на старті турніру.
Нагадаю, що статус чвертьфіналіста тридцять першого сезону Меморіалу Макарова вже набули «Колос-2», «Лівий берег-2», «Денгофф», «Карбон», «Полісся-2» та «Буча Фортуна». Дві вакансії, що залишилися після 46 календарних зустрічей, мають заповнити команди з Груп «Б» і «В». Завтра максимум уваги буде прикуто до протистояння «Шахтар-Ю17» — «Титан», а суботнього вечора в епіцентрі опиниться матч «Ребел» — «Локомотив».
Ковалівці найперші на проміжному фініші.
Лідер друголігових професіоналів яскраво виграв групову гонитву на Меморіалі Макарова. Чотири матчі, чотири перемоги й достроковий вихід у стиковий раунд з очільного місця.
Артем Старгородський і його підопічні найпершими забезпечили виконання проміжного турнірного завдання в доволі складному командному товаристві. Показово, що друга команда прем’єрлігового клубу виокремилася в обох ігрових аспектах, забивши найбільше м’ячів у змагальному циклі, пропустивши тільки одного разу й тричі зігравши на нуль.
Цікаво, що п’ятеро футболістів найпершого чвертьфіналіста не менше двох разів узяли ворота суперників, а взагалі стрілецький реєстр колосівців упорядкували дванадцятеро гармашів. Стрільцями стали, зокрема, юний Максим Старгородський, молодий Денис Хруль і неповторний капітан команди Сергій Шевчук, який уже розміняв свій п’ятий життєвий десяток.
Показово, що саме «Колос-2» може вибрати другого чвертьфіналіста від групи, позаяк у прикінцевому поєдинку на груповій стадії зійдеться в очному протистоянні з амбітною «Чайкою», яка зберігає надію на вихід із групи…
Група «А» витримала інтригу до останнього туру.
Перша шістка почала перегони, але й досі, за один ігровий день до фінішу, так і не визначила двох учасників стикового раунду. Команди-учасниці розподілилися на дві групи, рівнозначні за кількістю: трійка кращих і досі мріє про чвертьфінал, а трійка гірших утратила будь-які шанси вийти з групи.
Юніори «Оболоні», близькі до бажаного, сьогодні зазнали гучного фіаско, поступившись аматорам катастрофічно — маючи на гравця більше впродовж півтора тайма. Так, оглядини в антракті, так, тренувальний турнір, і все-таки це провал, гостро приперчений дивовижною байдужістю до результату. На відміну від минулорічної зими, коли оболонська юнь стала найрезультативнішою на Меморіалі Макарова й заслужено пробилася до квартету найкращих.
Інша трійка, «Полісся-2», «Буча Фортуна» та «Олімпія», стукають до чвертьфінальних дверей. Найкращі шанси — у поліщуків, але поразка в очному поєдинку з «Олімпією» може звести нанівець усі попередні зусилля. Бучанці мають істотну перевагу над аматорами з Полтавщини у вигляді виграшу матчу між ними, і, за логічного розвитку наступних подій, можуть почуватися більш-менш спокійно.
Новачок з іменем і перспективою — такою постала на Київщині цьогорічна команда міста-героя.
ФК «Буча» долучився до Чемпіонату Київщини з ювілейним порядковим номером як новачок-поверненець. Востаннє до цього міський колектив аматорів виступав у 2014 році — й став бронзовим призером. А ще в історичному літописі клубу, який у різні часи мав уточнення КЛО — чемпіонський сезон зразка 2002 року та «Фортуна» — нинішній варіант, зазначено ще й тріумф національного рангу. 2011 року бучанці під проводом незабутнього Віктора Удалова завоювали Кубок України серед аматорів.
«Буча Фортуна» — один з беззаперечних лідерів актуального сезону. Володимир Бондаренко та його помічники створили команду з ігровою структурою сучасного зразка, яка надійно захищається й гостро атакує — бучанці реально прагнуть грати в гармонійний футбол. Вони здобули п’ять перемог з великим рахунком, у дев’яти зустрічах не пропустили жодного м’яча і мають вражаючу різницю забитих і пропущених плюс 23. А ще міська команда дісталася кубкового чвертьфіналу — «Фортуна» не приховує максимальних амбіцій в усіх офіційних змаганнях.
Не дивно, що під проводом іменитих наставників і поруч з досвідченими майстрами додають у грі й молоді таланти. 17-річний голкіпер Йощенко, перспективні захисники Літвінов і Страдс, обдаровані наступальні виконавці Курилець, Морозюк, Стукало, Соловйов — майбутнє нашого футболу.
Сьогодні стартувало друге коло в обласному чемпіонаті.
Денихівці розгромили найближчого переслідувача, забивши «Титану» чотири м’ячі без відповіді ще до перерви, і, незалежно від підсумків останнього цьогорічного туру, приймають поздоровлення — вони стали переможцями осінньої частини регулярного сезону на Київщині. Це головний висновок з дванадцятого змагального дня.
«Денгофф», який зчинив неабиякий фурор і в Кубку країни, виокремився насправді злагодженою командною грою і заслужено підкорив ситуативну турнірну вершину. Він є лідером за всіма показниками: найбільше забив і найменше пропустив, обіграв усіх основних конкурентів, а також має в своєму складі найнадійнішого стража воріт і найвлучнішого стрільця. Воістину золота осінь «Денгоффа»!
І виграв першоколовий цикл.
«Денгофф» і раніше перемагав «Калинівку» — далекого вже 2021 року взагалі двічі з узагальненим рахунком 6:0. Однак перший, після повернення до Ліги Київщини, свій сезон хлопці з Броварщини увінчали не лише чемпіонством, а й двома календарними виграшами — 3:0 і 1:0. Тепер навіть у Денихівці почали говорити про «комплекс Калинівки».
Сьогодні «Денгофф» зняв умовне прокляття, двічі забив на «Асканія Арені» — й став одноосібним лідером сезону. Команди виставили бойові склади, але мали проблеми з резервами. Тому першоплановим ставав вибір тактики. Гості наситили середню ланку, акцентувавши зусилля не на фланги, як зазвичай, а на центральну вісь. Листопад, високий на зріст і неабияк вишколений, долучився до Сомова в авангарді атаки, і цей маневр відбив особливе бажання бігти вперед не лише стоперам — навіть центрхавам господарів. А Співаков, який ситуативно підмінив Листопада в опорній зоні, виявився найнебезпечнішим у стандартних ситуаціях поблизу воріт «Калинівки». Співаков і забив, задавши тон ігровому протистоянню, у якому чемпіону довелося виконувати незвичну для нього роль відомого — аж ніяк не ведучого.
«Денгофф» був кращим. Несподіванка? Навряд, адже більшість і прогнозували йому локальний успіх. І все-таки вся боротьба — ще попереду…
«Денгофф» на тижні виграв двічі — й став поруч з «Калинівкою».
Сьогодні денихівці взяли гору над «Юр’євим» у міжусобиці Білоцерківщини. Відтак аматорська дружина, яка зазнала безжальних глузувань за невдалий старт, наздогнала чемпіонів з Калинівки й очолила чемпіонатну таблицю завдяки кращому показнику забитих і пропущених м’ячів. У денихівців — плюс 37, у калинівців — плюс 20.
Симпатії в уболівальників різні, та й фахівці звично виокремлюють різні аспекти. Обидва фаворити демонструють симпатичну гру — це визнають усі. Але! «Денгофф» — найбільше забив і найменше пропустив. Аргумент, хто сперечатиметься? Найвлучніший стрілець — у «Денгоффа». І найнадійніший страж воріт — також у денихівців. І це беззаперечний аргумент, звичайно.
Однак і минулого сезону «Денгофф» сумарно мав кращі показники, аніж «Калинівка» — загляньте до літописних хронік. І все-таки в обох очних поєдинках гору взяла дружина з Броварщини, так і не пропустивши жодного разу — 3:0 і 1:0.
Здогадуєтеся, про що я? Саме так: наступної суботи лідери знову зійдуться в очному протистоянні, на цей раз — на «Асканія Арені» в Калинівці. І всі до суботи числа та факти не матимуть жодної ваги. Знову все вирішиться в їхньому ігровому зблиску.
Сьогодні в обласному чемпіонаті князювали приїжджі футболісти.
Так безапеляційно гості ще не вигравали в ювілейному сезоні. Чотири перемоги при одній поразці і, що найважливіше, — плюс 12 у різниці м’ячів. Успіх господарів на «Денихівка Арені» — виняток із правила, який лише підтверджує саме правило.
Але! Сьогодні любителі футбольних чисел можуть залюбки покопатися в історичних хроніках, аби визначитися з особливістю результативності приїжджих дружин. Спільними зусиллями вони забили 22 м’ячі. Просто багато чи рекордно багато?
А таки рекорд, бодай — локальний. Ні нинішнього, ні минулого турнірного року стрільці з гостюючих команд на таке не спромоглися. Більше було лише 19 серпня 2023 року — 26 влучень гостей.
І взагалі, Ліга Київщини з ювілейним порядковим номером, дев’яностим, проходить під знаком очевидної переваги приїжджих колективів — 25 виграшів проти 19 поразок. На жаль, це свідчить про значну нерівність сил передусім. Квінтету лідерів, як з’ясувалося, байдуже де перемагати. Зверніть увагу: навіть шоста ситуативно команда відстала від п’ятої на кількість очок, що перевищує ціну виграшу, — а позаду лише дев’ять ігрових днів. Агов, «Сокіл», пора в політ:)
Калинівці виграють матч за матчем.
Сьогодні в Білогородці найсильніша команда Київщини розбила господарів, яскраво відповівши на кожний гол «Білгорода» трьома своїми. «Калинівка», стверджують дотепники, сповідує правило непереможної колись Бразилії. Мовляв, ви заб’єте нам стільки, скільки зможете, а ми вам — стільки, скільки захочемо.
Восени, починаючи з 6 вересня, калинівці виграли п’ять зустрічей з шести — лише «Титан» якимось дивом уник поразки, забивши рятівний — нічийний! — м’яч уже на шостій компенсованій хвилині домашнього протистояння «золотій» дружині з Броварщини. За цей період Іванов і Ященко, стражі воріт «Калинівки», пропустили вісім м’ячів, забагато для шести зустрічей. Зате Чепурненко з одноклубниками забили аж двадцять!
Секрет успіху сільського колективу пояснюють багатьма факторами. Чудовий, ледь не сімейний мікроклімат. Неабияка мотивація. Гаряча підтримка. Хороший ігровий вишкіл. Уміле варіювання кадрами й тактикою. Правдою є і те, і те, і те.
Але зверніть увагу ще й на широке коло стрільців. І не взагалі — сумарно, а зокрема — на показники кожного з них. Шестеро калинівських гармашів уже забили два та більше м’ячів. Абсолютний лідер, Євдокимчик, — сім. Однак і троє партнерів — Кучинський, Рокотянський, Чепурненко — по чотири. Комісар — одразу три в одному матчі.
Важко суперникові протистояти чемпіонській дружині, дуже важко. Бо й гадки не маєш, звідки прийде біда! «Калинівка» сильна не одним снайпером — їх у команді доволі.
Така собі бразилія на свій лад, калинівський. Забили нам? Не страшно — ми заб’ємо втричі більше!
Основний поєдинок ігрового дня став особливим навіть без результативних ударів.
Поле на «Ставки Арені» було важкуватим. Обидві команди мали відчутні кадрові втрати. Господарі, здебільшого, нарікали на труднощі в обороні — поліщуки не змогли задіяти стоперів Климчука та Чорномаза, а ще — хавбеків Задою та Горбунова, котрі відіграють особливу роль в організаційній структурі захисту. Гості вже звично не дорахувалися важливих атакувальних гравців — Жикола та Марійка передусім, до котрих тепер долучилися ще й Гуренко та Голуб, який вийшов на матч з дискомфортом у м’язах і, на жаль, прогнозовано не дограв навіть першого тайму.
І все-таки футбол був захопливим! Рідкісні для нас по-сучасному високі командні швидкості. Цілі фрагменти насправді змістовних групових маневрів. Жодного результативного влучення, а дивитися цікаво — як інтригуючий детектив із драматургією, що тримає в напрузі до самісінького фіналу. Виявляється, буває таке навіть в аматорів! Або, може, саме тут, у позбавленому позафутбольних нечистот ігровому дійстві, таке лишень і буває.
Це був той рідкісний випадок, коли не кортить виводити на авансцену богатирів — хоча вони, звісно, вирізнялися й сьогодні. Просто варто сказати, що такий футбол особливо потрібний цієї винятково важкої доби. Він примножує наш оптимізм і дарує віру в Завтра.
«Денгофф» увінчав ігровий день досягненнями на віки.
Сьогодні господарі на «Денихівка Арені» забили 17 м’ячів без відповіді лосятинському «Колосу». Це новий літописний рекорд у Лізі Київщини. Восени 2022 року «Баварія» зі Святопетрівського розгромила на виїзді «Ніку-Ю19» з рахунком 16:0. А сам «Денгофф» у травні 2024 виграв у ЮКСА-2 — 14:0.
Вересневий голепад у Денихівці, звісно, прикрасили й стрілецькі персоналії. Принаймні четверо бомбардирів яскраво виокремилися насправді небуденною результативністю. Чотири бали в активі Ростислава Гуренка, по п’ять результативних дій мали Роман Мачуленко та Євген Миколаюк, а штурмовик Іван Сомов настріляв аж на шість влучень.
Шкода, що ніхто так і не підказав Іванові Сомову про виняткову важливість ще одного, сьомого влучення. Бо сім результативних ударів у матчі Чемпіонату Київщини досі не завдавав ніхто. Сомов зупинився на позначці «шість влучень», але це лише повторення літописного рекорду, що підкорився в жовтні 2010 року вишнівському стрільцю Юрію Галюку. Пізніше на цей рівень виходили близько десяти футболістів, Артур Марійко, одноклубник Івана, зокрема, Дмитро Тимко — навіть двічі, однак стрілецький семивлучний бар’єр і досі недосяжний для всіх…