Позначка: Огляд туру
Основний поєдинок ігрового дня став особливим навіть без результативних ударів.
Поле на «Ставки Арені» було важкуватим. Обидві команди мали відчутні кадрові втрати. Господарі, здебільшого, нарікали на труднощі в обороні — поліщуки не змогли задіяти стоперів Климчука та Чорномаза, а ще — хавбеків Задою та Горбунова, котрі відіграють особливу роль в організаційній структурі захисту. Гості вже звично не дорахувалися важливих атакувальних гравців — Жикола та Марійка передусім, до котрих тепер долучилися ще й Гуренко та Голуб, який вийшов на матч з дискомфортом у м’язах і, на жаль, прогнозовано не дограв навіть першого тайму.
І все-таки футбол був захопливим! Рідкісні для нас по-сучасному високі командні швидкості. Цілі фрагменти насправді змістовних групових маневрів. Жодного результативного влучення, а дивитися цікаво — як інтригуючий детектив із драматургією, що тримає в напрузі до самісінького фіналу. Виявляється, буває таке навіть в аматорів! Або, може, саме тут, у позбавленому позафутбольних нечистот ігровому дійстві, таке лишень і буває.
Це був той рідкісний випадок, коли не кортить виводити на авансцену богатирів — хоча вони, звісно, вирізнялися й сьогодні. Просто варто сказати, що такий футбол особливо потрібний цієї винятково важкої доби. Він примножує наш оптимізм і дарує віру в Завтра.
«Денгофф» увінчав ігровий день досягненнями на віки.
Сьогодні господарі на «Денихівка Арені» забили 17 м’ячів без відповіді лосятинському «Колосу». Це новий літописний рекорд у Лізі Київщини. Восени 2022 року «Баварія» зі Святопетрівського розгромила на виїзді «Ніку-Ю19» з рахунком 16:0. А сам «Денгофф» у травні 2024 виграв у ЮКСА-2 — 14:0.
Вересневий голепад у Денихівці, звісно, прикрасили й стрілецькі персоналії. Принаймні четверо бомбардирів яскраво виокремилися насправді небуденною результативністю. Чотири бали в активі Ростислава Гуренка, по п’ять результативних дій мали Роман Мачуленко та Євген Миколаюк, а штурмовик Іван Сомов настріляв аж на шість влучень.
Шкода, що ніхто так і не підказав Іванові Сомову про виняткову важливість ще одного, сьомого влучення. Бо сім результативних ударів у матчі Чемпіонату Київщини досі не завдавав ніхто. Сомов зупинився на позначці «шість влучень», але це лише повторення літописного рекорду, що підкорився в жовтні 2010 року вишнівському стрільцю Юрію Галюку. Пізніше на цей рівень виходили близько десяти футболістів, Артур Марійко, одноклубник Івана, зокрема, Дмитро Тимко — навіть двічі, однак стрілецький семивлучний бар’єр і досі недосяжний для всіх…
Аматори з поліського села переграли київських експрофесіоналів.
«Партизан», любовно згуртований меценатом Матвієм Євсеєнком і фахово виплеканий тренером Дмитром Бєловим, однозначно взяв гору над столичним «Титаном», який чотири попередні тури провів без поразок і вів одноосібно турнірний караван у Відкритому Чемпіонаті Київщини з ювілейним порядковим номером 90.
Факт уже вартий виокремлення, але сказати треба й більше. Київські гості, серед яких більшість становили колишні професіонали й збірники, ні на мить не стояли ближче до перемоги, аніж аматорська дружина скромної Кодри. «Партизан» був осмисленішим і завзятішим, він переграв опонента-фаворита, і ця перемога стала логічним завершенням ігрового протистояння, у якому зусилля виконавців і думка тренерів сільської команди виявилися вищими, вагомішими та результативнішими.
Хлопці з Кодри вперше в історії виграли три стартові матчі з п’яти, пропустили тільки три м’ячі, мають плюсову різницю результативних ударів і тримаються в очільному квінтеті одного з найсильніших регіональних чемпіонатів України.
А тим часом основу колективу становлять юніори та місцеві вихованці — жодної зірки, нехай і колишньої, у «Партизані» немає. Навпаки, це Кодра допомагає розвиватися, набувати досвіду і переходити на професійний рівень майбутнім зіркам. Жовтенко — в «Інгульці», Задніпрянець — у ЮКСА, Кулакевич — у «Чайці», Тимошенко — у «Діназі»… Така філософія сільського клубу та його керівників: українці — по українське — і з українцями.
Навіть у багатших пристоличних селищах і містечках бідкаються, що на футбол катма грошей — і запрошують зірок, що згасають або вже погасли, не втративши при цьому заробітчанського апетиту. Кодра та «Партизан» демонструють інший підхід і мають інший досвід. Тут не розкидаються грішми, але дають юнакам реальну надію. Решта залежить од самої молоді. Зараз у «Партизані» всі виграють. Село, громада, хлопці, команда. Україна й український футбол виграють.
Київський «Титан» виявився найуспішнішим у серпні.
Чотири тури позаду на регулярному марші Київщини футбольної, і два ситуативні висновки передусім. Перший — жодному з учасників не вдалось уникнути втрат, що підтверджує передсезонні прогнози про відсутність абсолютного фаворита в ювілейному, дев’яностому змагальному циклі. Другий — найщедріший урожай очок зібрав «Титан», чемпіонатний дебютант, і цей факт лише посилює враження від висловленого раніше.
Облишмо, однак, очки, голи й турнірні перспективи, і зосередьмося на враженнях іншого гатунку, не матеріальних. Жодна з команд, яких ще до старту записали в можливі фаворити, не потішила ні стабільністю, ні яскравістю гри. «Титан», якщо й не в першу чергу, то однозначно теж — на видовище лідер поки що не награв. І ця подробиця, про нестабільність та ігрову безбарвність, знову ж таки підтверджує тезу про відсутність однозначного фаворита.
Отже, серпень позаду, лідер є, але вся боротьба ще попереду. З обов’язковими сюрпризами, хочеться вірити.
Здається, не тільки на старті сезону…
Ми довго призвичаювалися до того, що в історичних турнірних таблицях уже немає ні Фастова, ні Бородянки, ні Миронівки. Поступово змирилися з тим, що на перших ролях представники маленьких і нічим не примітних раніше на футбольних аренах Лісного, Дмитрівки, Михайлівки-Рубежівки. Однак тепер уже й Денихівку та Калинівку, медалістів минулого сезону, безцеремонно виштовхують з очільних позицій завзяті новачки з амбіціями!
І мова не про відновлену Бучу, не про Білу Церкву, яку з усіх сил прагнуть реанімувати, звісно, за підтримки влади, тамтешні ентузіасти. Мова про киян.
Амбітний «Титан», заручившись умінням, досвідом і харизмою багатообіцяльного тренера Розгона, виграв обидва стартові матчі й гучно заявив амбіції максимального змісту. Скромний студентський колектив, КНУБА, постав організованою на сучасний лад ігровою одиницею, укомплектованою відносними ровесниками в особливо боєздатному віці й окриленою молодим тренером Криворучком — хлопцеві 29 років, а вже четвертий сезон у столичному регіоні в статусі головного. Придивіться, як він працює.
Обох столичних новачків об’єднують не тільки здорові амбіції — кадровий потенціал, збагачений досвідом виступів у Лізі Київщини передусім. Особливо важлива подробиця.
Вони нові по прапорах, під якими стоять. Але вони тут знають усіх і все, і всі знають їх.
Тому й не сумніваюся, що це лідери не на тур і не на два — надовго.
Прем’єрний поєдинок ювілейного Чемпіонату Київщини виокремився іменами й фактами на стадіоні «Ювілейний».
90-й регулярний сезон у столичному регіоні бурхливо стартував у славному місті-герої Буча. Тамтешня команда, повернувшись до календарних перегонів обласного рангу після декадної відсутності, одразу вписала свою назву до літопису червоними літерами. По-перше, саме фортунівці награли на першу вольову перемогу — по ходу першого тайму вони поступалися гостям з Білогородки. По-друге, Володимир Бондаренко та його підопічні найпершими здобули так звану велику перемогу — з різницею в чотири м’ячі. Нарешті, по-третє, хоча це й не зовсім правильно, бо насправді цей факт особливий, джокер Олександр Сіренко, долучившись до гри по перерві, устиг оформити стрілецький хет-трик!
22-річний вінгер Сіренко прийшов з «Олімпа» — минулого сезону він виокремився шістьма влученнями й чотирма асистами і навіть увійшов до гонорового списку «33 найкращі». Свято для хлопця триває. Тим часом іменитий експрофесіонал з прем’єрліговим досвідом, 31-річний Дмитро Задерецький, який весняний дебют у Чемпіонаті Київщини ознаменував одним влученням і трьома результативними передачами в десяти матчах, увійшов у новий турнірний рік яскраво-парадоксально. Задерецький залишиться в історії 90-го регулярного сезону назавжди як автор найпершого влучення. Радості від особливого факту, однак, ні Дмитро, ні «Білгород» не мають, позаяк прем’єрний гол виявився… самострілом. Задерецький зрізав у свої ворота м’яча, поданого Денисом Курильцем од кутового прапорця.
Сьогодні на Київщині фінішував обласний регулярний сезон аматорів.
132 календарні матчі залишилися в історії, 133-й, додатковий, визначений регламентом як так званий золотий, має назвати найсильнішу команду 89-го Чемпіонату Київщини.
Очікується, що суперфінальне протистояння ФК «Лісне» — ФК «Калинівка» пройде на РСК імені Володимира Мельника в Обухові суботнього надвечір’я 14 червня.
А тим часом уже визначилися володарі решти найважливіших нагород. «Денгофф» забрав бронзові медалі. Штурмовик «Полісся Ставки» Владислав Горбаченко став князем стрільців з 21 голом. Юрій Малєй, його одноклубник, здійснив 16 асистів і завоював іменний приз Ярослава Вишняка.
21 червня ФК «Лісне» та «Полісся Ставки» розіграють Кубок області, а ще за тиждень нові чемпіон і кубковий тріумфатор урочисто закриють сезон у столичному регіоні суперкубковим поєдинком.
Зосталося з’ясувати, хто стане найсильнішим у столичному регіоні.
Сьогодні визначились офіційно команди, що зійдуть на п’єдестал пошани за підсумками 89-го Чемпіонату Київщини. Це ФК «Калинівка», «Денгофф» і ФК «Лісне» — вони недосяжні навіть для найближчих переслідувачів. «Денгофф» уже не вперше на подіумі, для пристоличних команд це будуть найперші медалі.
«Полісся Ставки», минулорічний віце-чемпіон області, фінішує четвертим — ні вище, ні нижче. Решта підсумкових позицій і досі в тумані — більш густому чи менш густому, однак саме так.
Титул обласного чемпіона може стати надбанням «Калинівки» чи «Лісного» — і більше нікого. Калинівці попереду на шість очок, але й досі не вирішено долю відкладеного матчу «Лісне» — «Мрія».
За будь-яких умов, однак, «Калинівка» попереду і її в останній зустрічі з «Лісним», на рідній «Асканія Арені», задовольнить навіть нічия. «Лісне» має грати виключно на виграш і розраховувати на так званий «золотий» матч. Іншого не дано.
Організатори 89-го сезону на Київщині виявилися провидцями. Визначитися з ігровим протистоянням «Калинівка» — «Лісне» так, аби воно відбулося в останньому турі, це талант. Або просто глибоке знання сьогодення Київщини футбольної:)
Або й додатковий — «золотий».
Сьогодні «Денгофф» упустив доленосну нагоду дістатися турнірної вершини. Денихівці наступали, нагнітали загрози, били по воротах з особливо зручних позицій — і не забили. Калинівці, самовіддано захищаючись, були близькими до успіху хіба що двічі — й виграли, бо неповторний майстер Грищенко, опинившись у потрібному місці в найпотрібнішу мить, домігся того, що змарнували Марійко та Мачуленко, — він приніс «Калинівці» конче важливу перемогу.
Відтак лише диво допоможе «Денгоффу» повернутися до чемпіонської гонки. А «Калинівка» та «Лісне» мають пройти випробування «Мрією» — і зійтися в очному протистоянні на специфічній «Асканії Арені». Якщо табель про ранги так і зостанеться цілісним (читай: нижчі за рангом не піднесуть сюрпризу), то «Калинівку» в останньому турі задовольнить і нічия. Виграє «Лісне» — буде «золотий» матч. От і все, такий розклад за два тури до фінішу.
Сьогодні в ударі були стрільці.
«Лісне» встановило новий рекорд 89-го Чемпіонату Київщини — 13:0, доти найбільше м’ячів у матчі було десять і такий підсумок арбітри фіксували кілька разів.
«Лісне» поновило й клубне досягнення результативності, бо раніше 10:0 у матчі з «Юр’євим» вважалися найвищим показником особливої вправності командних стрільців.
«Денгофф» приголомшив опонента рекордним стартом — три голи за шість початкових хвилин проводив у Лізі Київщини лише «Інтеграл» зразка 2012 року в домашньому поєдинку з «Яготином».
Парад стрільців облаштував на «Бузова Арені» сільський колектив із Лісного. Без’язичний та Коваль оформили хет-трик, Грищенко вистрілив дуплетом, а забивали «Вишні» загалом аж восьмеро стрільців. Більше того, Коваль здійснив ще й дві голеві передачі, Купрій узяв участь у чотирьох результативних діях, а Калінін награв на комбінований хет-трик — гол і два асисти.
Звітний тур, дев’ятнадцятий за ліком, став узагалі рекордним — 35 влучень у шести зустрічах. Попереднє досягнення, установлене за підсумками сьомого чемпіонатного дня на початку жовтня, становило 34 голи сумарно.
Сьогодні денихівці зробили реальний крок до вершини.
Ні, вони не гарантували собі чемпіонства, ні і ще раз ні. Однак наблизилися до мети впритул, обігравши на виїзді принципового й безкомпромісного суперника. Вигравши, лише вдруге в історії, обидва календарні матчі в «Сокола», денихівці вийшли на фінішну пряму з найсприятливішим календарем: один гостьовий поєдинок — у Калинівці, звісно — за шість очок і три домашні — з аутсайдерами. За всієї поваги до суперників з Білої Церкви, Білогородки та Софіївської Борщагівки, обірвати чемпіонський марш «Денгоффу» жодному з них не до снаги, фантастика, кажуть у таких випадках, — на третьому поверсі:)
А що прямі конкуренти? «Лісне» сьогодні вимушено паузувало, і в перспективі має виїзди до Михайлівки-Рубежівки та Калинівки. «Лісне» безпосередньо залежне від результату матчу «Калинівка» — «Денгофф», який призначено на 24 травня. Це, до речі, шок для симпатиків Дениса Гармаша та його одноклубників, але реалії саме такі.
А калинівці стали на календарній смузі, що виключає розслабленість апріорі. Здолали «Олімп», а на часі вже «Полісся», а там уже й «Денгофф», і «Лісне». Важкий фініш, але хіба чемпіонські горизонти бувають легкими для тих, хто мріє підкорити їх?!
А попереду — ще два в п’яти турах.
«Денгофф» обіграв «Лісне» — і на вершину зійшла «Калинівка». Звісно, поки що ситуативно — не більше. А що далі? За великим рахунком, істотних змін так і не сталося, хіба що денихівці зітхнули полегшено — клопотів на фінішній прямій стало вдвічі менше. Вони, як і раніше, мають найлегший (відносно) календар, а калинівці — найскладніший.
Другий символічний фінал обласного чемпіонату — «Калинівка» прийматиме «Денгофф» за два тури — може стати й вирішальним, якщо виграють гості. Будь-який інший результат — на користь «Лісного». Вивчайте графік завершальних матчів і робіть висновки самотужки.
Однак можливість завдати непоправного удару по чемпіонських амбіціях кимось третім не зникла — вона зростає з наближченням фінішу. Хто спроможний підставити підніжку фаворитам? «Олімп»? «Сокіл»? «Полісся»? Чи, може, «Білгород»?..
Снайпер «Денгоффа» став основним богатирем основного матчу.
«Денгофф» проти «Полісся Ставки» — ігрове протистояння кандидатів у медалісти, найперше навесні. Поліщуки вели перед завдяки першотаймовому влученню стопера Климчука аж до… 79-ї хвилини:) Однак потім розігрався Сомов!
Цей неймовірний камбек, яскравий і неповторний, відбувся за щість хвилин. Спочатку Мачуленко прострілив, насправді небезпечно, а Сомов, опинившись першим на відскоку, добив кулястого до сітки з другої спроби. Так усе почалось, і навіть тоді важко було спрогнозувати розгром — 1:1, гості ще здавалися стійкими. Однак далі…
Далі соло вів Іван Сомов. Це він особливо зручно, у вільну зону навпроти воріт, елегантно викотив м’яча під удар Гребенюку — 2:1! І це Сомов, активно пресингуючи голкіпера, змусив його помилитися — 3:1!
Останню крапку в яскравій феєрії поставив минулорічний чемпіон Другої національної ліги в складі «Дружби» Вакуленко — могутнім ударом без підготовки і з передачі того ж таки Сомова.
«Денгофф» залишився в чемпіонській гонці. Не в останню чергу — завдяки Іванові. Сомов у Лізі Київщини зразка 2024/2025 років — 16 влучень і 3 асисти. Бомбардир ласкою Божою.
Аутсайдер похвилював лідера — і Київщину футбольну загалом.
Останній суботній матч, на стадіоні в Броварах, ледь не скінчився сенсацією. Гості з Білої Церкви, що тримаються в хвості турнірного каравану, вели перед у другому таймі — 2:0 і були дуже близькими до того, щоб довести результат до розгромного — калинівців, основних фаворитів у медальній гонці, урятував од третього голу каркас воріт:)
Лідер опинився на краю прірви, але тренери «Калинівки» здійснили чемпіонську заміну. На 54-й хвилині до гри долучився не зовсім здоровий лідер атаки Грищенко — і перебіг подій на полі змінився докорінно. Ні, Артем сам не забив — команда відреагувала на його появу втраченою до перерви злагодженістю й такими потрібними голами. Стопер Олійник забив сам і заробив одинадцятиметровий, Чепурненко в опорній зоні став повноправним господарем, Литовченко виокремився красивим влученням і закрив наприкінці проблемну зону на лівому фланзі захисту…
Останній м’яч забив фланговик Кучинський — і сільські футболісти взяли гору на характері. Такі виграші зазвичай обертаються місцем на подіумі:)
Але й гості. Хіба правильно називати «Юр’їв» аутсайдером за такої гри?! Такі поразки зазвичай відроджують мрії про турнірні висоти!
Новий лідер Ліги Київщини — і цікавинки від нього на турнірному марші.
Сьогодні пристолична сільська команда розгромила земляків із Білогородки — й очолила чемпіонатний реєстр. «Лісне» зрівнялося з «Калинівкою» за турнірними пунктами, але піднялося на перший щабель, оскільки має кращу різницю м’ячів, більше забило і до того ж обіграло конкурента в особистій зустрічі. Калинівці вели перед упродовж семи турів поспіль — із середини вересня; «Лісне» вдруге стало на чолі ситуативної таблиці — таким же результатом спроможний похвалитися ще й «Денгофф»; одного разу лідером було «Полісся Ставки».
«Лісне» сьогодні потішило симпатиків народної гри хет-триком — першим для стрільця Грищенка, який доти встиг награти на два покери минулого сезону, другий нинішнього сезону для клубу і третій у чемпіонатних матчах з «Білгородом» — раніше по три м’ячі в одному матчі забивали Роман Ткаченко та Назар Волошин.
І все-таки найголовніше, що «Лісне» привело в обласний чемпіонат недавніх збірників України й свого часу зірок «Динамо» та чемпіонів Європи серед юніорів Сергія Рибалку та Дениса Гармаша, товариство котрим склав ще й екс-прем’єрліговець Сергій Шестаков. Яскраве видовище? І не кажіть! Але передусім — школа, про яку в інших регіонах можна хіба мріяти. Це — Ліга Київщини, панове!